Адыйшоўшым - Naka

На вашых магілах мы справім вясельле

І душы зальём старадаўнім віном.

Успомнім,

Як дні нашы ў нетры ляцелі,

Каб больш не вярнуцца ніколі ізноў.

Мы ў майскія ночы паплачам над вамі,

Раскажам вам вашы

Пачуцьці

І сны,

Як сэрца квітнее зарой і агнямі,

Як граюць жаданьні на струнах вясны.

А ў доўгія ночы зімовых ігрышчаў,

Пад дальнія скрыпкі начных палазоў

Раскажам,

Як вецер бязьлітасна сьвішча,

Цярушачы ў полі зьмярцьвелы свой боль…

Там хвойка ўпала з надломаным крыкам.

Там сьвежай крывёй пралілася зара.

На захад узьняў хтось марозныя пікі

І кліча ў бойку ўзбураны край.

Мы вучымся жыць.

Мы ствараем законы.

Мы марым аб дальняй нязнанай красе.

У бойку ідзём,

Паміраем з праклёнам,

І сьмерць нам вянкі на магілы нясе.

А можа быць, такжа

Праз слоту нядолі

Мы пойдзем,

Памром

І ня вернемся зноў.

Хтось будзе на нашых магілах вясной

Сьпяваць з захапленьнем пра шчасьце

І волю!

Влаштуємо весілля на ваших могилах

І наповніть наші душі старовинним вином.

Давайте згадаємо

Як наші дні пролетіли в пустелі,

Щоб більше ніколи не повертатися.

Ми будемо плакати над тобою травневими ночами,

Ми розкажемо вам ваше

Почуття

І мрії,

Як розквітає серце світанком і вогнями,

Як бажання грають на струнах весни.

І в довгі ночі зимових ігор,

Під далекі скрипки нічних альпіністів

я тобі скажу

Як вітер нещадно свистить,

Розтирання в полі вбиває його біль…

Там голка впала з ламаним криком.

Там свіжою кров'ю пролилася зоря.

Хтось підняв на захід морозні вершини

І закликає до боротьби схвильований край.

Вчимося жити.

Ми створюємо закони.

Ми мріємо про далеку невідому красу.

Давай битися,

Ми вмираємо з прокляттям,

І смерть несе вінки на наші могили.

А може й так

Через щілину нещастя

Ми підемо

я помер

І більше не повертайся.

Навесні хтось буде на наших могилах

Співайте з захопленням про щастя

І свобода!