Танагра - найтивыход

Я чувствую расстояние

Тянулось что твоих глаз изнутри

Все маленькие, заплаканные

В огоньках фонари

Когда пыль поднялась так ярко,

А деревья упали на землю

Словно в поисках чего-то ещё

Разорвать эту цепь было целью

Или просто устали стоять

На земле, что таких

Как мы, носит

Тех кто пьёт и ругается матом

Кто плевал на законы других

Беззаконным нелепым солдатом

Не забыл я черты и тела

Твоего в фиолета вуали

Как ты просто сидела на кухне

Со слезами, что всё разорвали

Я имел дорогую любовь

И ребёнка с морем внутри,

А сейчас просто тёмные улицы

Где давно не горят фонари

И тебя всегда злостно бесило

С кем тебя я ассоцировал,

Но сейчас наконец-то я понял

Ты — танагра, что сердце разбила

Ты порхала на лучиках света

В нашей маленькой тёмной квартире,

А потом тебе надоело

И меня ты ужалила сильно

Своим маленьким тоненьким клювом

И теперь упорхала куда-то

А рассвет пришёл и молчал

Пока снова весна не наступит

Где мы снова всё сможем начать,

Но боюсь, ничего уж не будет

Я відчуваю відстань

Тяглося що твоїх очей зсередини

Усі маленькі, заплакані

У вогниках ліхтарі

Коли пил піднявся так яскраво,

А дерева впали на землю

Немов у пошуках чогось ще

Розірвати цей ланцюг було метою

Або просто втомилися стояти

На землі, що таких

Як ми, носить

Тих хто п'є і лається матом

Хто плював на закони інших

Беззаконним безглуздим солдатом

Не забув я риси і тіла

Твого в фіолету вуалі

Як ти просто сиділа на кухні

З сльозами, що все розірвали

Я мав дороге кохання

І дитина з морем усередині,

А нині просто темні вулиці

Де давно не горять ліхтарі

І тебе завжди злісно дратувало

З ким тебе я асоціював,

Але зараз нарешті я зрозумів

Ти — танагра, що серце розбила

Ти пурхала на промінчиках світла

У нашій маленькій темній квартирі,

А потім тобі набридло

І мене ти жаліла сильно

Своїм маленьким тоненьким дзьобом

І тепер пурхала кудись

А світанок прийшов і мовчав

Поки знову весна не настане

Де ми знову знову зможемо почати,

Але боюся, нічого вже не буде