Считаю медленно до ста - НА-НА

Мы где-то рядом, мы близки,

Мне снятся сны моей весны.

Слова бегут вперегонки,

Глаза любви всегда грешны.

Любовь давая по глотку,

Стучится время перемен.

Ошибся, думал, что верну,

И кровь пульсирует без вен…

Припев:

И правда жизни за спиной,

И мы до счастья не дошли.

Идя за ветреной судьбой,

Я прячу память под сукном.

Не веря, что весной зима,

Иду за ветреной судьбой.

Считаю медленно до ста…

Считаю медленно до ста…

Считаю медленно до ста…

Считаю медленно до ста…

Считаю медленно до ста…

Я верил, заново начну,

Не знаю, как тебя простить.

Я полагался на весну,

Но нам за счастьем не дойти.

На счастье есть любви запрет,

И пламя страсти высоко.

Когда мы рядом есть и нет,

Мы не близки, и всё не то…

Припев:

И правда жизни за спиной,

И мы до счастья не дошли.

Идя за ветреной судьбой,

Я прячу память под сукном.

Не веря, что весной зима,

Иду за ветреной судьбой.

Считаю медленно до ста…

Считаю медленно до ста…

Считаю медленно до ста…

Считаю медленно до ста…

Считаю медленно до ста…

Считаю медленно до ста…

Раз, два, три!

Ещё раз!

Раз, два, три!

Ещё раз!

Раз, два, три!

Ещё раз!

Считаю медленно до ста…

Считаю медленно до ста…

Считаю медленно до ста…

Считаю медленно до ста…

Считаю медленно до ста…

Считаю медленно до ста…

Ми десь поруч, ми близькі,

Мені сняться сни моєї весни.

Слова біжать наввипередки,

Очі кохання завжди грішні.

Любов даючи по ковтку,

Стукає час змін.

Помилився, думав, що поверну,

І кров пульсує без вен…

Приспів:

І правда життя за спиною,

І ми до щастя не дійшли.

Ідучи за вітряною долею,

Я ховаю пам'ять під сукном.

Не вірячи, що навесні зима,

Іду за вітряною долею.

Вважаю повільно до ста…

Вважаю повільно до ста…

Вважаю повільно до ста…

Вважаю повільно до ста…

Вважаю повільно до ста…

Я вірив, заново почну,

Не знаю, як тебе пробачити.

Я покладався на весну,

Але нам за щастям не дійти.

На щастя є кохання заборона,

І полум'я пристрасті високо.

Коли ми поряд є і немає,

Ми не близькі, і все не то…

Приспів:

І правда життя за спиною,

І ми до щастя не дійшли.

Ідучи за вітряною долею,

Я ховаю пам'ять під сукном.

Не вірячи, що навесні зима,

Іду за вітряною долею.

Вважаю повільно до ста…

Вважаю повільно до ста…

Вважаю повільно до ста…

Вважаю повільно до ста…

Вважаю повільно до ста…

Вважаю повільно до ста…

Один два три!

Ще раз!

Один два три!

Ще раз!

Один два три!

Ще раз!

Вважаю повільно до ста…

Вважаю повільно до ста…

Вважаю повільно до ста…

Вважаю повільно до ста…

Вважаю повільно до ста…

Вважаю повільно до ста…