Записка - Murovei

Зря потраченное время тянется до морей километры лени

И гробовая тишина накаляет суждения,

Немного, для нас оставят сладкого печения,

И мы с улыбкой будем есть, эх приключения.

На ум приходит ветер и птичье пение,

Не нужно им платить, они поют с рождения,

Это только в нас и навсегда наверное,

Корыстные инстинкты любого поколения.

Здесь, одна дорога, клоунада ни к чему,

Будем «гроб у гроба» дай приколочу,

И выкину мысли из окон, вам их подарю,

Игрушка окажется — шоком, хочешь пригащу?

Здесь одиноко, толпа шумит,

В метро доеду до востока, бродяга спит,

Он все плетет свой кокон, он давно закрыт,

А рядом у ребят суббота — они бухают спирт.

Кто сумеет разобраться сам в своих делах,

Тому нужна охрана, а тому пушка в штанах,

Кто слишком поздно понял толк в откровенных словах,

А кто латает дыры, от пальцев на висках.

(боже мой)

По головам идешь и душишь слабых?

-

Ты перед сном увидишь совесть — жабу,

Тихие шаги навееят пустую прохладу,

Оу братан, тебя скоро завезу в палату.

Он.

Никогда не заметен как сон,

Но утром понимаешь что несет мозгу урон,

Таму чья жопа без заслуг садиться на трон,

Несчастная судьба готовит последний патрон.

Это Минск это Odo бросает слово, аудио записка,

С нового альбома, Dufu-Damad'у

Куплеты под раскаты грома,

Есть о чем поразмышлять пока едешь до дома.

Даремно витрачений час тягнеться до морів кілометри ліні

І гробова тиша розпалює судження,

Небагато, для нас залишать солодке печиво,

І ми з усмішкою будемо їсти, ех пригоди.

На розум приходить вітер і пташиний спів,

Не потрібно їм платити, вони співають з народження,

Це тільки в нас і назавжди напевно,

Корисливі інстинкти будь-якого покоління.

Тут, одна дорога, клоунада ні до чого,

Будемо «труну біля труни» дай приколочу,

І викину думки з вікон, вам їх подарую,

Іграшка виявиться - шоком, хочеш пригощу?

Тут самотньо, натовп шумить,

У метро доїду до сходу, бродяга спить,

Він все плете свій кокон, він давно закритий,

А поруч у хлопців субота вони бухають спирт.

Хто зуміє розібратися сам у своїх справах,

Тому потрібна охорона, тому гармата в штанах,

Хто надто пізно зрозумів у відвертих словах,

А хто латає дірки, від пальців на скронях.

(Боже мій)

По головах йдеш і душиш слабких?

-

Ти перед сном побачиш совість — жабу,

Тихі кроки навіяють порожню прохолоду,

Оу братане, тебе скоро завезу в палату.

Він.

Ніколи не помітний як сон,

Але вранці розумієш що несе мозку шкоду,

Тому чия дупа без заслуг сідати на трон,

Нещасна доля готує останній патрон.

Це Мінськ це Odo кидає слово, аудіо записка,

З нового альбому, Dufu-Damad'у

Куплети під гуркіт грому,

Є про що поміркувати поки їдеш додому.