Зима - Моральный кодекс

Тебе обещают открыть глаза,

Кто-то спасает себя любовью.

Наследники лета мечтают о море,

Их летние сны не видны под по снегом зимы.

За облаками течет река, забыты дней карусели.

Золотое веселье, зимние песни не светят пока.

А лето манит и манит, нас не обманет зима.

Ты ждешь терпеливо приход весны,

Лист одинокий в пустынном сквере.

Тебе остается словам поверить,

Что наша любовь не умрет под снегом зимы.

За облаками течет река, забыты дней карусели.

Золотое веселье, зимние песни не светят пока.

А лето манит и манит, нас не обманет зима.

За облаками течет река, забыты дней карусели.

Золотое веселье, зимние песни не светят пока.

А лето манит и манит, нас не обманет зима.

За облаками течет река, забыты дней карусели.

Золотое веселье, зимние песни не светят пока.

А лето манит и манит, нас не обманет зима.

Тобі обіцяють розплющити очі,

Хтось рятує себе коханням.

Спадкоємці літа мріють про море,

Їхні літні сни не видно під снігом зими.

За хмарами тече річка, забуті дні каруселі.

Золоті веселощі, зимові пісні не світять поки що.

А літо манить і манить, нас не обдурить зима.

Ти чекаєш терпляче прихід весни,

Лист самотній у пустинному сквері.

Тобі лишається словам повірити,

Що наше кохання не помре під снігом зими.

За хмарами тече річка, забуті дні каруселі.

Золоті веселощі, зимові пісні не світять поки що.

А літо манить і манить, нас не обдурить зима.

За хмарами тече річка, забуті дні каруселі.

Золоті веселощі, зимові пісні не світять поки що.

А літо манить і манить, нас не обдурить зима.

За хмарами тече річка, забуті дні каруселі.

Золоті веселощі, зимові пісні не світять поки що.

А літо манить і манить, нас не обдурить зима.