Bluebells - Moon Safari

Dancing on the feet of a miracle

While winter’s growing cold

Life seems almost cynical

In the gardens of green and gold

While the apples of eden are calling me

I sometimes just can’t believe

That man was made a replica

Of someone elses dream

Away to where the rainbow’s just a stoney throw away

Where kings and queens assemble, just to greet the world and say:

Bear witness to the princess as she lights her precious dome

And bluebells call you home

Home, home, bluebells calling home

Home, home, bluebells calling--

Home to all the broken melodies

Is a home for all the sunny skies

To rhyme without a reason endlessly

Just look at how the butter flies

When the evensong sing through the mezzanine

And the birds interrupt the trees

They were talking in the forest hatching up a scheme

When winter comes they’ll up and leave

To find the swirling oceans made of conscience and of clay

The weight of all this nonsense we must carry down the way

Towards the great reunion of the apple and the crow

Come on it’s time to go…

Home, home, bluebells calling home

Home, home, bluebells calling home

Home, home, bluebells calling home

Home, home, bluebells calling home

Tell the tree of sunlight, tell the day of rain

Listen for the flutter, rising up again

Better off without a suitcase is the mind

Grasping at a moon beam, counting out the time

I was only eight when magic touched my ear

Now it seems the only thing I hear

Is the everlasting chorus of a neverlasting dream

Locked inside my fantasy

So listen up campers along with the rain

The promise of sunshine again

With all that is pretty and all that is blue

The bluebell shines for you

Now somebody sold my blank endeavour

To the creatures that walk on the moon

In time you’ll see the world at the speed of light

As we all set stones in bloom

Home, home, bluebells calling home

Home, home, bluebells calling home

Dancing on the feet of a miracle

While winter’s growing cold

Life seems to be almost cynical

In gardens of green and gold

Dancing on the feet of a miracle

While winter’s growing cold

Life seems to be almost cynical

In gardens of green and gold

The light has come to free this song of anything that goes

The featherless magician shakes his head and tells us slow

The poet down on main street can’t believe his sunken eyes

A calling from the skies!

I’ve never seen a brighter sun

Than the one the crow incorporated

Into his painted rivers three

As the apple reunites the broken melody

Blue is my direction home

Into a world where every ghostly figure

Flutter round the cosmic tare

As we’re dancing on the feet of miracles everywhere--

Where do flowers go, when all is said and done

They hope and pray, to find a second sun

With golden shores, and amber painted skies

Where poets run, and bluebells call home…

I’ve never seen a better day

Than the one that drove the clouds away

Forever from this holy earth

And the bluebells simple words just resting in the dirt

And finally it seems to me

This has got to be the place indeed

I’m just sitting in the gardens green

Watch the blue above and simply dream…

My dreamy dream

Where do flowers go, when all is said and done

They hope and pray, to find a second sun

With golden shores, and amber painted skies

Where poets run, and bluebells call home…

Танці на ногах дива

Поки зима стає холодною

Життя здається майже цинічним

У зелених і золотих садах

Поки мене кличуть райські яблука

Я іноді просто не можу повірити

Цю людину зробили копією

Про чужу мрію

Подалі, де веселка — лише за кілька кроків

Там, де збираються королі й королеви, щоб просто привітати світ і сказати:

Свідкуйте про принцесу, коли вона освітлює свій дорогоцінний купол

І дзвіночки кличуть вас додому

Дім, дім, дзвіночки кличуть додому

Дім, дім, дзвіночки дзвонять...

Дім всі зламані мелодії

Це дім для всього сонячного неба

Безкінечно римувати без причини

Просто подивіться, як летить масло

Коли вечірня пісня співати через антресолі

І птахи перебивають дерева

Вони розмовляли в лісі, вигадуючи схему

Коли настане зима, вони встануть і підуть

Знайти закручені океани, зроблені з сумління та глини

Вага всієї цієї нісенітниці, яку ми повинні нести

Назустріч великому возз’єднанню яблука і ворони

Давай, час йти…

Дім, дім, дзвіночки кличуть додому

Дім, дім, дзвіночки кличуть додому

Дім, дім, дзвіночки кличуть додому

Дім, дім, дзвіночки кличуть додому

Скажи дереву сонячного світла, скажи день дощу

Послухайте тріпотіння, піднявшись знову

Без валізи краще розум

Хапаючись за місячний промінь, відраховуючи час

Мені було лише вісім, коли магія торкнулася мого вуха

Тепер це здається єдине, що я чую

Це вічний хор вічної мрії

Замкнений у моїй фантазії

Тож прислухайтеся до таборів разом із дощем

Знову обіцянка сонця

З усім красивим і синім

Для вас світить дзвіночок

Тепер хтось продав мої пусті спроби

Істотам, які ходять на Місяці

З часом ви побачите світ зі швидкістю світла

Як всі встановлювали камені в цвіті

Дім, дім, дзвіночки кличуть додому

Дім, дім, дзвіночки кличуть додому

Танці на ногах дива

Поки зима стає холодною

Життя здається майже цинічним

У зелених і золотих садах

Танці на ногах дива

Поки зима стає холодною

Життя здається майже цинічним

У зелених і золотих садах

Світло прийшло, щоб звільнити цю пісню від усього, що йде

Чарівник без пір’я хитає головою й каже нам повільно

Поет на головній вулиці не може повірити своїм запалим очам

Поклик з неба!

Я ніколи не бачив яскравішого сонця

Ніж той, який включила ворона

У його намальовані річки три

Як яблуко возз’єднує розбиту мелодію

Синій — мій напрямок додому

У світ, де кожна примарна фігура

Тріпотіти навколо космічної тари

Поки ми танцюємо на ногах дива всюди...

Куди йдуть квіти, коли все сказано і зроблено

Вони сподіваються і моляться, щоб знайти друге сонце

З золотими берегами, і бурштиновим небом

Куди біжать поети, а дзвіночки кличуть додому...

Я ніколи не бачив кращого дня

Ніж той, що прогнав хмари

Назавжди з цієї святої землі

А дзвіночки прості слова просто спочивають у бруді

І нарешті мені здається

Це справді має бути місце

Я просто сиджу в зелених садах

Подивіться на синій вгорі і просто мрійте…

Моя мрія

Куди йдуть квіти, коли все сказано і зроблено

Вони сподіваються і моляться, щоб знайти друге сонце

З золотими берегами, і бурштиновим небом

Куди біжать поети, а дзвіночки кличуть додому...