Suicide Pact - Momus

We were lovers

We never knew how to act

And above us

The aurora borealis bore witness to that

Where in the world is there space

For the beauty we shared?

Nowhere

At the bend in the river

Remember the herons and cranes

But as they have flown, so must we go

We were lovers

We made a suicide pact

We let sleep steal across us

In the snow where we sat

And above us

Came a meteor shower

We went down on our knees

Before a universal power

Where in the world is there time

For the love we have shared?

Nowhere

Deep in the forest

Remember the acorns and cones

Before they have grown we must be gone

We were lovers

We never knew how to act

The aurora borealis

Is our epitaph

Where in the world is there realm and dominion enough

For love?

From the 747

Remember the shapes of the clouds

But when we are gone they’ll be our shrouds

Ми були коханцями

Ми ніколи не знали, як діяти

І над нами

Полярне сяйво свідчило про це

Де в світі є простір

За красу, якою ми поділилися?

Ніде

На вигині річки

Згадайте чапель і журавлів

Але як вони прилетіли, так і ми повинні піти

Ми були коханцями

Ми уклали договір про самогубство

Ми дозволяємо сну обкрадати нас

У снігу, де ми сиділи

І над нами

Прийшов метеорний дощ

Ми опустилися на коліна

Перед вселенською силою

Де в світі є час

За любов, яку ми поділили?

Ніде

Глибоко в лісі

Згадайте жолуді і шишки

Поки вони не виросли, ми повинні піти

Ми були коханцями

Ми ніколи не знали, як діяти

Полярне сяйво

Це наша епітафія

Де в світі достатньо царства й панування

Для кохання?

З 747 року

Пригадайте форми хмар

Але коли нас не буде, вони стануть нашими саванами