Simple Men - Momus

The simple men live the simple life in big log cabins

They’re best of friends with a simpleton and a horse called Dobbins

Their yards resound with the simple sound of blackbirds and robins

And their wives make simple samplers with thimbles and bobbins

We envy them, the simple men

The simple men we envy them

We envy the simple men

They’re terribly superstitious, fear the ghost and the gollum

They sit in a chair in the mountain air and breathe in the pollen

Their tweeds and plaids are homespun adorned with a sporran

They’re always at war with the valley folk because they are foreign

We envy them, the simple men

The simple men we envy them

We envy the simple men

Funny how it seems the more that we evolve

The more the basic problems of our lives get solved

The more we yearn for harder, simpler times back when

We envy them, the simple men

Their pigs have lice and their rats have mice and their dogs have rabies

They dig in the muck to make graves they mark with the names of their babies

They beat their wives, it serves them right it’s in Deuteronomy

And for their simple daughters they reserve clitorectomy

We envy them, the simple men

The simple men we envy them

We envy the simple men

Funny how the symbols of humanity

Turn out to be the images of brutality

Projecting soul on the soulless again

We envy them, the simple men

Прості люди живуть простим життям у великих зрубах

Вони найкращі друзі з простаком і конем на ім’я Доббінс

Їхні двори лунають простим звуком дроздів і малиновок

А їхні дружини виготовляють прості пробники з наперстками та коклюшками

Ми заздримо їм, простим людям

Простим чоловікам ми їм заздримо

Ми заздримо простим чоловікам

Вони страшенно забобонні, бояться привидів і голлума

Вони сидять у кріслах у гірському повітрі й вдихають пилок

Їхні твіди та пледи домоткані, прикрашені спорраном

Вони завжди воюють із мешканцями долини, тому що вони іноземці

Ми заздримо їм, простим людям

Простим чоловікам ми їм заздримо

Ми заздримо простим чоловікам

Дивно, як це здається, чим більше ми еволюціонуємо

Чим більше вирішуються основні проблеми нашого життя

Чим більше ми прагнемо про важчі й простіші часи

Ми заздримо їм, простим людям

У їхніх свиней є воші, у щурів — миші, а у собак — сказ

Вони копаються в бруді, щоб зробити могили, які позначають іменами своїх дітей

Вони б’ють своїх дружин, це їм добре, як у Повторення Закону

А для своїх простих дочок вони залишають кліторектомію

Ми заздримо їм, простим людям

Простим чоловікам ми їм заздримо

Ми заздримо простим чоловікам

Смішно, як символи людства

Виявляються образами жорстокості

Знову проектування душі на бездушних

Ми заздримо їм, простим людям