A White Oriental Flower - Momus

The life of someone promiscuous is unfocused, unclear

Forgetting the crisp morning sun

On the face of the young beloved

The lines of her eyebrows so sharply defined

Loving anyone else so far from his mind

She is not unique, but seems so then

But after five, but after ten

When morning’s gone and won’t come back again

Then carpe diem

One morning I crept into your room, Young Kim

And watched you sleep for an hour

Your face a white oriental flower

So vast and soft next to mine

Your body, which didn’t belong to me Still not quite ready for rousing, moved lazily in rehearsal

While mine trembled violently in the sublime suspended animation

Of my unresolved arousal

That hour took me back to something so pure

That hour was, for me, transcendental

To long and yet never possess

Is, as Rilke said better

The best

Життя когось безладного не зосереджене, незрозуміле

Забувши про яскраве ранкове сонце

На обличчі юного коханого

Лінії її брів настільки чітко окреслені

Кохати когось ще так далеко від його розуму

Вона не унікальна, але такою здається

Але після п'яти, але після десяти

Коли ранок пройшов і більше не повернеться

Тоді carpe diem

Одного ранку я проліз у вашу кімнату, Янг Кіме

І дивився, як ти спиш цілу годину

Ваше обличчя біла східна квітка

Такий великий і м’який біля мого

Ваше тіло, яке не належало мені Все ще не зовсім готове до пробудження, ліниво рухалося на репетиції

У той час як мій сильно тремтів у піднесеній анімації

Про мого невирішеного збудження

Ця година повернула мене до чогось такого чистого

Ця година була для мене трансцендентною

Довгою, але ніколи не володіти

Як сказав Рільке, краще

Кращий