L'ultima mano - Modà

Apro la porta piano piano e cammino lentamente per non svegliare te

Ma poi mi accorgo che sul letto c'è soltanto un foglio in cui mi dici che

Che tu non ci sei più e non ritorni più…

Riesco a ricordare lentamente l’ultima frase che mi hai detto e…

Che era tanto tempo che aspettavi di passare una serata con me

E mi è venuto da piangere perché son riuscito a perdere, la vera vita da vivere

E mentre dentro me bruciava un fuoco ardente ti ho cercata

Ma di te non c’era già più niente

Allora sono uscito come un pazzo, ho bevuto, ho camminato

Ho ripensato a tutto quello che mi prende quando io non riesco a vedere più

niente

Tranne la voglia di sfidare la sorte di sentirmi un vincente un perdente vabbé…

Non riesco neanche ad ascoltare le parole di un amico importante

Che ha già vissuto questa malattia sulla sua pelle e che sa tutto di me

Ricordo che piangevi, mi parlavi e la tua mano cercava me

Che indifferente da ogni lacrima che versavi pensavo a tutt’altro tranne che

Stavo per perdere te, ma questa volta per sempre…

Ricordo tutte quelle scuse che inventavo pur di uscire per andare solo ad

accumulare sconfitte

Ricordo quella notte in cui mi sono ritrovato di fronte alla mia fossa già

scavata

E ho ripensato a tutto quello che mi prende quando non vedo più niente

Tranne la voglia di sfidare la sorte di sentirmi un vincente un perdente vabbé…

Non riesco neanche ad ascoltare le parole di un amico importante

Che ha già vissuto questa malattia sulla sua pelle e che sa tutto di me…

Я повільно відкриваю двері й іду повільно, щоб не розбудити тебе

Але потім я розумію, що на ліжку є лише одна простирадла, де ти мені це кажеш

Що тебе більше немає і ніколи не повернешся...

Я повільно згадую останнє речення, яке ти сказав мені, і...

Що ти довго чекав, щоб провести зі мною вечір

І мені хотілося плакати, бо я зумів втратити справжнє життя

І поки палаючий вогонь горів всередині мене, я шукав тебе

Але від тебе вже нічого не залишилося

Так я вийшов як божевільний, випив, погуляв

Я думав про все, що приходить на мене, коли я більше не бачу

нічого

Крім бажання спокусити долю, щоб відчути себе переможцем, переможеним, ну...

Я навіть не чую слів важливого друга

Хто вже пережив цю хворобу на своїй шкірі і хто знає про мене все

Пам'ятаю, ти плакав, розмовляв зі мною, і твоя рука шукала мене

Як байдужий до кожної твоєї сльози, я думав про все інше, крім цього

Я збирався втратити тебе, але цього разу назавжди...

Я пам’ятаю всі ті виправдання, які я вигадав, щоб просто вийти і піти

накопичення збитків

Пам’ятаю ту ніч, коли я вже опинився перед своєю могилою

вирізані

І я думав про все, що приходить на мене, коли я більше нічого не бачу

Крім бажання спокусити долю, щоб відчути себе переможцем, переможеним, ну...

Я навіть не чую слів важливого друга

Хто вже пережив цю хворобу на своїй шкірі і хто знає про мене все...