Favola - Modà

Ora vi racconto una storia che

Farete fatica a credere

Perché parla di una principessa

E di un cavaliere che

In sella al suo cavallo bianco

Entrò nel bosco

Alla ricerca di un sentimento

Che tutti chiamavano amore

Prese un sentiero che portava

A una cascata dove l’aria

Era pura come il cuore di quella

Fanciulla che cantava

E se ne stava coi conigli

I pappagalli verdi e gialli

Come i petali di quei fiori che

Portava tra i capelli

Il cavaliere scese dal suo cavallo bianco

E piano piano le si avvicinò

La guardò per un secondo

Poi le sorrise

E poi pian piano iniziò a dirle

Queste dolci parole:

«Vorrei essere il raggio di sole che

Ogni giorno ti viene a svegliare per

Farti respirare e farti vivere di me

Vorrei essere la prima stella che

Ogni sera vedi brillare perché

Così i tuoi occhi sanno

Che ti guardo

E che sono sempre con te

Vorrei essere lo specchio che ti parla

E che a ogni tua domanda

Ti risponda che al mondo

Tu sei sempre la più bella»

La principessa lo guardò

Senza dire parole

E si lasciò cadere tra le sue braccia

Il cavaliere la portò con se

Sul suo cavallo bianco

E seguendo il vento

Le cantava intanto

Questa dolce canzone:

Зараз я розповім вам таку історію

Вам важко в це повірити

Бо йдеться про принцесу

І про лицаря, який

Їздить на своєму білому коні

Він увійшов до лісу

Шукає відчуття

Яку всі називали коханням

Він пішов шляхом, який вів

До водоспаду, де повітря

Воно було чисте, як серце того

Дівчина співає

І він був із кроликами

Зелені та жовті папуги

Як пелюстки тих квітів, що

Вона носила у волоссі

Вершник зійшов з білого коня

І він повільно підійшов до неї

Він на секунду подивився на неї

Тоді він посміхнувся їй

А потім почав повільно розповідати їй

Ці солодкі слова:

«Я хотів би бути таким сонячним променем

Кожен день він приходить, щоб розбудити вас

Змусити вас дихати і жити зі мною

Я хотів би бути першою зіркою

Щовечора ти бачиш, чому сяєш

Тож ваші очі знають

Щоб я дивився на тебе

І що я завжди з тобою

Я хотів би бути дзеркалом, яке говорить з тобою

І це на кожне ваше запитання

Ви відповідаєте на це всьому світу

Ти завжди найкрасивіша"

Принцеса глянула на нього

Не кажучи слів

І він дозволив собі впасти в його обійми

Лицар забрав його з собою

На своєму білому коні

І слідом за вітром

А тим часом він їм співав

Ця мила пісня: