La notte - Modà

Sì sarà pure misteriosa e tenebrosa

Quando vuole fa paura

Ma ti abbraccia e ti difende se l’ascolti…

Se ti nascondi e cerchi dentro lei la forza per andare avanti

E non tradirla con il sole e i raggi

Mi copre dagli insulti e dalle malelingue, che cercan solo di ferirmi e

screditarmi

Mi lascia fare anche se sbaglio a farmi male, senza insultarmi.

Non come te che invece, hai cancellato in un momento

Tutto quanto

Ed è rimasto dentro te soltanto il peggio per uno sbaglio ed un momento in cui

mi son sentito solo

Senza coraggio…

Ma la notte so che pensi a me amore

Nel buio cerchi sempre le mie mani, no…

Non fingere di stare già, già bene… di colpo non si può dimenticare

Niente di così profondo e intenso o almeno penso

Dico ci riesco, poi mi perdo e ci ricasco

Nei momenti di sconforto, quando intorno a me

Tutto buio come

Come la notte

Come le botte

Come le ferite abbandonate e mai curate

Ancora aperte

Sbagliare è umano, ma per te uno sbaglio è tutto

Sono solo un malandrino ed un violento, per una volta provo ad ascoltare

Il cuore e non l’orgoglio

Ma la notte so che pensi a me amore

Nel buio cerchi sempre le mie mani, no…

Non fingere di stare già, già bene… di colpo non si può dimenticare

Niente di così profondo e intenso o almeno penso

Ma la notte so che pensi a me amore, nel buio cerchi sempre le mie mani… no!

Non fingere di stare già già bene…

Di colpo non si può dimenticare…

Niente di così profondo e intenso o almeno penso

Так, це також буде загадковим і темним

Коли хоче, він страшний

Але воно тебе обіймає і захищає, якщо ти його слухаєш...

Якщо ховатися і шукати в ній сили рухатися вперед

І з сонцем і промінням не зраджувати

Воно прикриває мене від образ і пліток, які тільки намагаються зашкодити мені і

дискредитуйте мене

Він дозволяє мені це робити, навіть якщо я помиляюся, завдаючи собі шкоди, не ображаючи мене.

Не так, як ти, який, навпаки, миттєво скасував

Все

І тільки найгірше залишилося всередині тебе на помилку і мить, в яку

Я відчував себе самотнім

Без сміливості...

Але вночі я знаю, що ти думаєш про мене, кохана

У темряві ти завжди шукаєш мої руки, ні...

Не прикидайся, що ти вже, вже добре… раптом ти не можеш забути

Нічого настільки глибокого та інтенсивного, принаймні я думаю

Я кажу, що досягаю успіху, потім втрачаю себе і повертаюся до цього

У хвилини відчаю, коли поруч зі мною

Все як темно

Як ніч

Як побиття

Як рани, залишені й ніколи не загоїлися

Все ще відкрито

Робити помилку – це людина, але для вас помилка – це все

Я просто негідник і жорстокий, нараз я намагаюся вислухати

Серце, а не гордість

Але вночі я знаю, що ти думаєш про мене, кохана

У темряві ти завжди шукаєш мої руки, ні...

Не прикидайся, що ти вже, вже добре… раптом ти не можеш забути

Нічого настільки глибокого та інтенсивного, принаймні я думаю

Але вночі я знаю, що ти думаєш про мене, кохана, в темряві ти завжди шукаєш моїх рук... ні!

Не прикидайся, що тобі вже добре...

Раптом не можна забути...

Нічого настільки глибокого та інтенсивного, принаймні я думаю