Tagesablauf - Misanthrop

Sein Tagesablauf besteht aus ewiger Routine:

Erst kräht der Wecker, und er erhebt sich nur ihr zuliebe

Zum Viertelmarathon, so wird der Körper zur Ruine

Er tastet ihn ab und blickt verachtend zum Spiegel

Das Morgenlicht zeigt vom Gesicht allein die Finsternis

Er hat Angst vorm Abend, hätt' er den Tag doch hinter sich

Beim Transport liest er nicht aus Lust, er fühlt sich in der Pflicht

Doch für was noch?

Sein Plan folgt nicht mal einer Mittelfrist

Sobald er ankommt, durchbricht die Düsternis der erste Lichtschein:

Früchte im Joghurt, für den Genuß nimmt er sich Zeit

Er erfüllt sein Soll wie es sein soll, will sich nicht mitteilen

Denn er mag keinen Ansporn und braucht kein Mitleid

Der Mittag ist qualvoll, er ißt mit Bissen wie ein Vogel

Geplagt vom Gewissen, wenn Muskeln Tribut einfordern

Die dunklen Stunden danach wollen ihn einholen

Er lebt leblos wie ein Zombie, ein Monster, ein Toter

Der Tag läuft ab, bevor er sich freuen kann

Das Leben ist voll Qual und der Zufall ein Scheusal

Er sollt mal ausbrechen, aufbrechen zum/nach Neuland

Doch das wäre feudal und nur was für Träumer

Der Tag läuft ab, bevor er sich freuen kann

Das Leben ist voll Qual und der Zufall ein Scheusal

Er sollt mal ausbrechen, aufbrechen zum/nach Neuland

Doch das wäre feudal und nur was für Träumer

Von wegen Feierabend, erstmal ins Heim gelangen

Eingefangen in der U-Bahn zusammen mit den breiten Massen

Der Pöbel hat sich zu geballter Dummheit versammelt

Darum zählt diese Uhrzeit zu seinen meist gehassten

Überall Geräusche, laute Leute, die ihn wütend machen

Walkman hören, mit blöden Worten stören und mit Tüten rascheln

Ihn übermannen Aggressionen, und er läßt sich niederschlagen

Nicht immer kann er Aversionen kompensieren wie Liedermacher

Endlich angekommen, führt der Körper ein Eigenleben

Wie ein Hamster im Käfig mit seinen Zwängen als Eisenstäben

Wenn der triste Abend kommt, gibt es nur zwei Extreme:

Entweder hungern oder die Därme noch weiter dehnen

Er ist sein eigener Schweinehund und einsamer Steppenwolf

So einsam, dass kein Jäger seiner Fährte folgt

Stoppt ihn!

Spielt ihm vor, er wär gewollt

Oder sprecht ihn einfach an, wenn Ihr ihn wirklich retten wollt

Es folgen Orgien noch wilder als Furien

Er kultiviert diese Sünden konsequenter als Mumien

Des Tages Ende ist niemals ein Kuschliges

Doch Hoffnung schimmert, er sich nicht entmutigen

Der Tag läuft ab, bevor er sich freuen kann

Das Leben ist voll Qual und der Zufall ein Scheusal

Er sollt mal ausbrechen, aufbrechen zum/nach Neuland

Doch das wäre feudal und nur was für Träumer

Der Tag läuft ab, bevor er sich freuen kann

Das Leben ist voll Qual und der Zufall ein Scheusal

Er sollt mal ausbrechen, aufbrechen zum/nach Neuland

Doch das wäre feudal und nur was für Träumer

Його розпорядок дня складається з вічної рутини:

Спочатку заспіває будильник, і піднімається тільки заради неї

На чвертьмарафоні тіло стає руїною

Він це відчуває і зневажливо дивиться в дзеркало

Ранкове світло показує темряву лише з обличчя

Він боїться вечора, тільки б у нього був день позаду

Під час транспортування він читає не заради задоволення, вважає це своїм обов’язком

Але для чого ще?

Його план навіть не є середньостроковим

Як тільки він приходить, перше світло пробивається крізь морок:

Фрукти в йогурті, він не поспішає насолоджуватися ним

Він виконує своє, як має бути, не хоче спілкуватися

Тому що він не любить підбадьорення і не потребує жалю

Полудень боляче, їсть шматочками, як птах

Збитий совістю, коли м’язи беруть своє

Наступні темні години хочуть наздогнати його

Він живе неживим, як зомбі, монстр, мертвець

День закінчується, перш ніж він зможе порадіти

Життя сповнене агонії, а шанс — звір

Він повинен вирватися, відправитися на/на нову територію

Але це було б феодально і тільки для мрійників

День закінчується, перш ніж він зможе порадіти

Життя сповнене агонії, а шанс — звір

Він повинен вирватися, відправитися на/на нову територію

Але це було б феодально і тільки для мрійників

Через час закриття спочатку зайдіть до дому

Захоплений у метро разом із широкими натовпами

У зосередженій дурості зібрався натовп

Тому цей час для нього один з найбільш ненависних

Скрізь шуми, гучні люди, які розлютують його

Слухайте Walkman, перебивайте дурними словами і шелестіть сумками

Його долає агресія і він дає себе збити з ніг

Він не завжди може компенсувати відрази, як автори пісень

Прибувши, тіло веде власне життя

Як хом'як у клітці зі своєю скутістю, як залізні прути

Коли настає похмурий вечір, є лише дві крайності:

Або голодуйте, або ще більше розтягніть кишечник

Він власний сволоч і самотній Степовий вовк

Такий самотній, що жоден мисливець не йде по його сліду

зупини його!

Уявіть, що його шукають

Або просто поговоріть з ним, якщо ви дійсно хочете його врятувати

Оргії слідують навіть більш дикі, ніж фурії

Він культивує ці гріхи більш послідовно, ніж мумії

Кінець дня ніколи не буває ніжним

Але надія сяє, він не падає духом

День закінчується, перш ніж він зможе порадіти

Життя сповнене агонії, а шанс — звір

Він повинен вирватися, відправитися на/на нову територію

Але це було б феодально і тільки для мрійників

День закінчується, перш ніж він зможе порадіти

Життя сповнене агонії, а шанс — звір

Він повинен вирватися, відправитися на/на нову територію

Але це було б феодально і тільки для мрійників