Mitternacht - Misanthrop

Wenn mich Gefühle bedrücken sitz ich zwischen den Stühlen

Kehr alle Blicke nach innen, und Perspektiven den Rücken

Stelle mich selbst in den Regen bis ich verschnupf und verkühle

Augen getrübt, Haare zerwühlt nach depressiven Schüben

Von allen Kontakten sind sechs siebtel verkrüppelt

Die wenigen restlichen äußerst bedenklich verstümmelt

Eure teuren Bilder habt Ihr wie Throw-Ups gekritzelt

Denn sämtliche Wege zu mir führen durch zerklüftete Wüsten

Stürzte ich früher ins nächtliche Getümmel

Will ich heut kaum Zeit allein zu zweit verbringen

Bedeutsamen Freundschaften läßt sich vieles vermitteln

Nur in diesem Fall werden überall die Köpfe geschüttelt

So habe vor Jahren ich mich vor Lachen gekringelt

Heutzutage tut Lachen so weh wie geprügelt

Manchmal stiehlt Harald Schmidt mir ein quälendes Grinsen

Doch überwiegend bin ich ernster als Schweigegelübbde

Der gerade Pfad driftet ab, wird zur schiefen Bahn

Ich empfang mit Verstand nur noch ein Zerrbild der Wissenschaft

Ich gebe den Trieben nach und krieg es dann mit der Angst:

Es ist nicht kurz vor zwölf sondern exakt Mitternacht

Der gerade Pfad driftet ab, wird zur schiefen Bahn

Ich empfang mit Verstand nur noch ein Zerrbild der Wissenschaft

Ich gebe den Trieben nach und krieg es dann mit der Angst:

Es ist nicht kurz vor zwölf sondern exakt Mitternacht

Ganz anders als Fernsehen wird mir immer komischer

Wie wenn unser Leben Zuckerschlecken aus nem Topf mit Honig wär

Der Münchener Woody Allen, nur ein Stückchen mehr neurotischer

Leidet stumm als Solitär und spielt Solitär

Mein singulärer Auftritt ist nicht singulär ein optischer

Bezogen auf Beziehungen wäre Platon nicht platonischer

Leute bräuchten mir nicht heucheln, wie bedeutend toll ich wär

Sie bräuchten bloß gehäufter läuten — Ich trag die Glocke vor mir her

Wenn Popcorn nicht wär, ich würde verrückt werden

Weil ich jede Lebenslust dem Lebensfrust verfütterte

Auch betäubt es durch die Süße die Sinne und das Bittere

Und Kaugeräusche ärgern solche, die sonst nichts erschütterte

Narzismus statt Franziskus wäre jetzt wünschenswert

Dann wäre ich sprichwörtlich und nicht örtlich über'n Berg

Und ich wäre schon einer Person liebenswert

Der Hauch dieser Vision ist der Wind, der mir den Rücken stärkt

Der gerade Pfad driftet ab, wird zur schiefen Bahn

Ich empfang mit Verstand nur noch ein Zerrbild der Wissenschaft

Ich gebe den Trieben nach und krieg es dann mit der Angst:

Es ist nicht kurz vor zwölf sondern exakt Mitternacht

Der gerade Pfad driftet ab, wird zur schiefen Bahn

Ich empfang mit Verstand nur noch ein Zerrbild der Wissenschaft

Ich gebe den Trieben nach und krieg es dann mit der Angst:

Es ist nicht kurz vor zwölf sondern exakt Mitternacht

Коли почуття мене пригнічують, я сиджу між стільцями

Поверніть усі очі всередину і поверніться спиною до перспективи

Стою під дощем, поки не застуджусь і не застуджуся

Мутні очі, скуйовджене волосся після нападів депресії

З усіх контактів шість сьомих покалічені

Нечисленні залишилися надзвичайно серйозно понівеченими

Ви нацаряпали свої дорогі фотографії, наче підривання

Бо всі дороги до мене ведуть крізь нерівні пустелі

Раніше я впадав у нічну смуту

Я навряд чи хочу проводити час на самоті сьогодні як пара

Багато чого можна передати до значущої дружби

Тільки в цьому випадку будуть скрізь хитати головами

Ось так багато років тому я згорнувся від сміху

У наші дні сміх болить так само, як і побити

Іноді Гаральд Шмідт краде в мене мучливу посмішку

Але в основному я більш серйозний, ніж клятви мовчання

Прямий шлях віддаляється, стає похилим

Розумом я отримую лише спотворене уявлення про науку

Я піддаюся поривам, а потім злякаюся:

Це не тільки до дванадцятої, а рівно опівночі

Прямий шлях віддаляється, стає похилим

Розумом я отримую лише спотворене уявлення про науку

Я піддаюся поривам, а потім злякаюся:

Це не тільки до дванадцятої, а рівно опівночі

На відміну від телевізора, я весь час стаю дивнішим

Ніби наше життя — це ложе з троянд із медового горщика

Мюнхенський Вуді Аллен, трохи більш невротичний

Страждає мовчки, як пасьянс, і грає в пасьянс

Моя незвичайна зовнішність не є виключно оптичною

Стосовно стосунків Платон не був би більш платонічним

Людям не доведеться вдавати переді мною, наскільки я чудовий

Тільки треба частіше дзвонити — я перед собою несу дзвіночок

Якби не попкорн, я б зійшов з розуму

Тому що я підживлював всяку життєлюбність до розчарування життя

Він також пригнічує почуття через солодке і гірке

А звуки жування дратують тих, кого інакше ніщо не трусило

Нарцисизм замість Франциска тепер був би бажаним

Тоді я був би буквально, а не локально за пагорбом

І я вже був би коханий одній людині

Подих цього видіння — вітер, що зміцнює мою спину

Прямий шлях віддаляється, стає похилим

Розумом я отримую лише спотворене уявлення про науку

Я піддаюся поривам, а потім злякаюся:

Це не тільки до дванадцятої, а рівно опівночі

Прямий шлях віддаляється, стає похилим

Розумом я отримую лише спотворене уявлення про науку

Я піддаюся поривам, а потім злякаюся:

Це не тільки до дванадцятої, а рівно опівночі