Умчались грозы - Михаил Звездинский

Сын поварихи и лекальщика,

Я в детстве был примерным мальчиком,

Послушным сыном и отличником

Гордилась дружная семья.

Но мне, невинному тогда ещё,

Попались пьющие товарищи,

На вечеринках и в компаниях

Пропала молодость моя.

Увяли розы, умчались грёзы,

И над землёю день угрюмый встаёт,

Проходят годы, но нет исхода,

И мать-старушка слёзы горькие льёт.

Син кухарки та лекальника,

Я в дитинстві був зразковим хлопчиком,

Слухняним сином і відмінником

Пишалася дружня сім'я.

Але мені, невинному тоді ще,

Попалися питущі товариші,

На вечірках і в компаніях

Пропала молодість моя.

Зів'яли троянди, помчали мрії,

І над землею день похмурий встає,

Минають роки, але немає результату,

І мати-старенька сльози гіркі ллє.