V.D.E.B.Z.M - METRICKZ

Ich war viel zu lange weg denn ich verfolgte meine Pläne

Jedes mal wenn ich´s bereute dann betäubte mich der Regen

Mittlerweile bin ich dort wo sich Erfolge nur noch stapeln

Weil ich jetzt die ganze Erde überroll wie ein Tsunami

Zwischen Phasen voller Krisen

Und den Sorgen die mich lenken

Muss ich immer weiter weg und dann nach vorn´ über die Grenzen

Ich war damals schon der King und independent auf der Eins

Das macht alles keinen Sinn denn ihr verschwendet meine Zeit

Man ich wollt schon immer fliegen oder schweben und zwar grenzenlos

Doch sah nicht viel von diesem Leben, Junge — Embryo

Doch jedesmal wenn ich im Gegenwind zu kentern droh

Tauch ich mit der Sonne den Planeten in Magentarot

Das hier ist mehr als ne´ Entwicklung auf nem Polaroid

Sag mir wie oft war ich geknickt und danach so enttäuscht

Es tut mir leid doch wir sind nicht auf einer Stufe, Mann

Ich zieh an euch vorbei mit jedem Schritt auf dieser Route

Denn es ging auf meiner Fährte bis ans Meer und in die Charts

Heute flieg ich über Berge von der Erde bis zum Mars

Drei Milliarden Kilometer, ich entfern´ mich jedesmal

Wenn ich merkte das die Scherben sich vermehren auf diesem Pfad

Denn es ging auf meiner Fährte bis ans Meer und in die Charts

Heute flieg ich über Berge von der Erde bis zum Mars

Drei Milliarden Kilometer, ich entfern´ mich jedesmal

Wenn ich merkte das die Scherben sich vermehren auf diesem Pfad

Ich war viel zu lange still doch all die Worte die sie reden

Sind im Entfeffekt nicht mehr als paar Formeln die mich prägen

Denn es ging auf diesen Wegen immer ab und danach auf

Man, ich muss nicht überlegen was ich hab und was ich brauch

Sind nich´ mehr als meine Ziele zwischen Bergen voller Krisen

Kommen die Ratten aus den Löchern weil sie merken was ich kriege

Ich bin heute noch am Start und fick auf jeden der mich nervt

Tut mir leid doch irgendwas an diesem Leben is verkehrt

Mann, deswegen reiß ich jetzt die ganze Welt aus ihren Ankern

Und danach sind euere Städte nur noch selten zu bewandern

Ich war damals schon an Bord und wusste blind wohin es geht

Mittlerweile bin ich dort wo sich die Winde nich mehr drehen

Doch ich muss noch immer weiter jeder Funke meiner Spur

Ist so etwas wie ein Zeichen, für paar dunkle Kreatur´n

Sie versuchen mich zu packen, doch ich bleibe nicht mehr stehn

Irgendwann werd´ ich es schaffen und dann kein´ mehr von euch sehn

Denn es ging auf meiner Fährte bis ans Meer und in die Charts

Heute flieg ich über Berge von der Erde bis zum Mars

Drei Milliarden Kilometer, ich entfern´ mich jedesmal

Wenn ich merkte das die Scherben sich vermehren auf diesem Pfad

Denn es ging auf meiner Fährte bis ans Meer und in die Charts

Heute flieg ich über Berge von der Erde bis zum Mars

Drei Milliarden Kilometer, ich entfern´ mich jedesmal

Wenn ich merkte das die Scherben sich vermehren auf diesem Pfad

Я занадто довго був далеко, тому що виконував свої плани

Кожного разу, коли я шкодував про це, дощ онімів мене

Я зараз там, де успіхи тільки накопичуються

Бо зараз я перекочусь по всій землі, як цунамі

Між фазами, повними криз

І турботи, що керують мною

Мені завжди треба йти далі, а потім вперед за кордони

На той час я вже був королем і незалежним від одного

Це не має жодного сенсу, бо ви даремно витрачаєте мій час

Чоловіче, я завжди хотів літати чи зависати без обмежень

Але мало бачив це життя, хлопчику — ембріон

Але щоразу я погрожую перекинутися від зустрічного вітру

Я занурюю планету в пурпур з сонцем

Це більше, ніж розробка на поляроїді

Скажи мені, скільки разів я був зламаний і такий розчарований потім

Вибачте, але ми не на рівних

Я повз вас на кожному кроці цього шляху

Тому що він пішов моїм шляхом до моря і в хіт-паради

Сьогодні я літаю через гори від Землі до Марса

Три мільярди кілометрів, я щоразу віддаляюся

Якби я помітив, що на цьому шляху розмножуються осколки

Тому що він пішов моїм шляхом до моря і в хіт-паради

Сьогодні я літаю через гори від Землі до Марса

Три мільярди кілометрів, я щоразу віддаляюся

Якби я помітив, що на цьому шляху розмножуються осколки

Я занадто довго мовчав, але всі слова, які вони говорять

Насправді не більше ніж кілька формул, які формують мене

Тому що на цих стежках завжди спускався і піднімався

Чоловіче, мені не потрібно думати про те, що я маю і що мені потрібно

Це не більше, ніж мої цілі між горами, повними криз

Щури вилазять з нор, бо бачать, що я отримую

Сьогодні я все ще на старті і трахаю всіх, хто мене дратує

Вибачте, але з цим життям щось не так

Чоловіче, тому я зриваю весь світ з якорів

І після цього ваші міста можна буде лише рідко досліджувати

Тоді я вже був на борту й наосліп знав, куди йти

Тим часом я там, де вітри більше не обертаються

І все ж я повинен продовжувати кожну іскру свого шляху

Це щось на зразок знака для якихось темних істот

Вони намагаються схопити мене, але я не зупинюся

У якийсь момент я встигну, і тоді я більше нікого з вас не побачу

Тому що він пішов моїм шляхом до моря і в хіт-паради

Сьогодні я літаю через гори від Землі до Марса

Три мільярди кілометрів, я щоразу віддаляюся

Якби я помітив, що на цьому шляху розмножуються осколки

Тому що він пішов моїм шляхом до моря і в хіт-паради

Сьогодні я літаю через гори від Землі до Марса

Три мільярди кілометрів, я щоразу віддаляюся

Якби я помітив, що на цьому шляху розмножуються осколки