500 Grad - METRICKZ

So viele Träume, die ich hatte, ha’m mich getäuscht, so wie ein Foto

Doch ich heb' nicht ab und schweb' auf keiner Wolke wie Son Goku

Und ich mach' was mir gefällt, ich hab' kein Geld und auch kein Platin

Doch mein Album überschwemmt die ganze Welt wie ein Tsunami

Und pass auf, dass du geduckt bist, wenn hier so gesagt die Fetzen fliegen

Bis du an dem Punkt bist, einfach los zu fahr’n und wegzuzieh’n

Deutscher Rap ist zwar gefickt, doch guck, ich rette ihn

Bevor die ganze Welt hier in die Luft geht wie ein Zeppelin

Ich wusste, was da geht, hab' keine Zeit für dein Problem

Und was mein’n Hype angeht, ist king, ist schon geteilt, ist schon okay

Tut mir zwar leid, doch aus dem Weg, ich bin am flowen und steig' noch weiter

auf

Cubase 5, Stereo, X-Plosive, Synthesizer-Sound

Freunde kam’n dazu und eine Hand von ihn’n verlor’n

Doch heute tut mir nichts mehr weh, ich bin gepanzert wie ein Ork

Und ich hab' dir einmal verzieh’n, das war verkehrt doch machte Sinn

Denn manchmal muss man erst verlier’n, um dann zu lern’n wie man gewinnt

Denn unsre Träume werden ständig durch die Wüste gejagt

Bis sie verbrennen, so wie Sterne, sie ha’m fünfhundert Grad

Wir geh’n verloren wie eine Scherbe oder Blüte im Sand

Es geht von hier über die Berge, durch die Wüste zum Strand

Denn unsre Träume werden ständig durch die Wüste gejagt

Bis sie verbrennen, so wie Sterne, sie ha’m fünfhundert Grad

Wir geh’n verloren wie eine Scherbe oder Blüte im Sand

Es geht von hier über die Berge, durch die Wüste zum Strand

Ich reise zeitgleich, zeitgleich, verwirrt durch die Zeitzonen

Im Gepäck diesen Beat hier, paar Ideen und 'n iPhone

Auf der Suche nach Wasser, diese Wüste ist seit Jahren ausgetrocknet

Doch ich geh' solang die Füße mich noch tragen

Ich durchforste das Terrain nach allem, was mir fremd ist

Vielleicht liegt die Lösung vor mir, auf der Straße, ich erkenn’s nicht

Ich hab' leider schon viel zu viel vergessen, doch mich leiten Übermenschliche

Kräfte

Da, um Berge zu besteigen

Jedes Sandkorn, gepeitscht durch den Sandsturm, is heiß

Ich hab' Fragen, doch seit Tagen sind die Antworten gleich

Ich weiß nicht mehr, was real ist, weil es mir egal ist

Ich reagiere panisch auf Gefahren oder gar nicht

Ich bin zweifelsohne gleich am Boden oder weiter oben

Wie ein kleiner Vogel

Joka-Music, das sind zwei Personen, achso, der ganze Wirbel macht jetzt Sinn

Denn manchmal muss man erst verlier’n, um dann zu lern’n wie man gewinnt

Denn unsre Träume werden ständig durch die Wüste gejagt

Bis sie verbrennen, so wie Sterne, sie ha’m fünfhundert Grad

Wir geh’n verloren wie eine Scherbe oder Blüte im Sand

Es geht von hier über die Berge, durch die Wüste zum Strand

Denn unsre Träume werden ständig durch die Wüste gejagt

Bis sie verbrennen, so wie Sterne, sie ha’m fünfhundert Grad

Wir geh’n verloren wie eine Scherbe oder Blüte im Sand

Es geht von hier über die Berge, durch die Wüste zum Strand

Стільки мрій я обдурила мене, як фотографія

Але я не злітаю й не пливу на жодній хмарі, як Сон Гоку

І я роблю те, що мені подобається, у мене немає ні грошей, ні платини

Але мій альбом заливає весь світ, як цунамі

І переконайтеся, що ви хилиться, коли клаптики летять сюди, так би мовити

Поки ви просто не поїдете за кермом і не поїдете

Німецький реп, може, і наїбаний, але дивіться, я його збережу

Перед тим, як весь світ вибухне тут, як цепелін

Я знав, що відбувається, у мене немає часу на вашу проблему

І, що стосується моєї реклами, це король, це вже поширено, це добре

Вибачте, але з дороги, я течу і все ще піднімаюся

на

Cubase 5, стерео, X-plosive, звук синтезатора

Прийшли друзі і втратили одну руку

Але сьогодні мене вже нічого не болить, я в броні, як орк

І одного разу я пробачив тобі, це було неправильно, але мало сенс

Тому що іноді потрібно спочатку програти, щоб потім навчитися вигравати

Тому що наші мрії постійно ганяють пустелею

Поки вони не горять, як зірки, вони п’ятсот градусів

Ми губимося, як осколок чи цвіт у піску

Вона йде звідси через гори, через пустелю до пляжу

Тому що наші мрії постійно ганяють пустелею

Поки вони не горять, як зірки, вони п’ятсот градусів

Ми губимося, як осколок чи цвіт у піску

Вона йде звідси через гори, через пустелю до пляжу

Я подорожую в один і той же час, в один і той же час, заплутаний часовими поясами

У багажі цей бік тут, кілька ідей і iPhone

У пошуках води ця пустеля роками висохла

Але я буду йти, поки мене ноги несуть

Я шукаю на місцевості все, що мені чуже

Можливо, рішення переді мною, на вулиці, я його не бачу

На жаль, я вже занадто багато забув, але надлюди ведуть мене

повноваження

Там лазити в гори

Кожна піщинка, збита піщаною бурею, гаряча

У мене є запитання, але відповіді були однаковими протягом кількох днів

Я вже не знаю, що справжнє, бо мені байдуже

Я панікую, коли стикаюся з небезпекою або взагалі не стикаюся

Я, безсумнівно, біля дна чи вище

Як маленька пташка

Joka-Music, це дві людини, о, вся метушня має сенс

Тому що іноді потрібно спочатку програти, щоб потім навчитися вигравати

Тому що наші мрії постійно ганяють пустелею

Поки вони не горять, як зірки, вони п’ятсот градусів

Ми губимося, як осколок чи цвіт у піску

Вона йде звідси через гори, через пустелю до пляжу

Тому що наші мрії постійно ганяють пустелею

Поки вони не горять, як зірки, вони п’ятсот градусів

Ми губимося, як осколок чи цвіт у піску

Вона йде звідси через гори, через пустелю до пляжу