49477 - METRICKZ

Fourty-Nine mein Territorium, beweg' mich wie ein Alphatier

Kenn' jede Straße, so als wäre sie ein Teil von mir

Es war ein schwerer Weg, ich traute ein paar falschen Menschen

Doch bin nie umgekehrt, auch nicht auf der halben Strecke

Von der Polizei weg durch meine City renn’n

Junge, mein Leben war kein Disneyland

Ich kann mich erinnern, wie ich dich gefragt hab', wie du heißt

Das erste Mal begriffen, was es heißt verliebt zu sein

Die erste Trennung, als du sagtest, «Wir sind zu verschieden»

War vergleichbar mit dem ersten Auf-die-Fresse-kriegen

Manche Dinge damals hätt' ich lieber ausradiert

Doch diese Kratzer auf der Seele, sie gehör'n auch zu mir

Liebe ihren Schmutz und jeden Kieselstein

Bin manchmal weg, doch sie weiß, ich komm' wieder heim

Ich kann nicht ohne sie, ich muss von ihr ein Teil sein

Meine Stadt ohne Skyline

Viele sind gegang’n und wenige geblieben

Doch ich bleib' in 49 477

Vom Tecklenburger Damm bis zu meiner ersten Liebe

Alles war hier in 49 477

Viele sind gegang’n und wenige geblieben

Doch ich bleib' in 49 477

Vom Tecklenburger Damm bis zu meiner ersten Liebe

Alles war hier in 49 477

Ich liebe meine Stadt und sie liebt mich zurück

Immer wenn ich falle, sagt sie, «Mach dich nicht verrückt»

Fourty-Nine steht hinter mir, so wie ein Bataillon

Denn mein Herz schlägt nur mit dieser Stadt synchron

Ich bin hier groß geworden, hab' mich entwickeln könn'n

Führte Kriege, aber nichts hat mich vernichten könn'n

Sie hör'n den Motor und das Fauchen der V8-Maschine

Mann, ich bin draußen, wenn das Mondlicht sich im Aasee spiegelt

Ich bin draußen wie ein Wolf, der sich nicht schützen braucht

Doch Mama sagt zu mir, «Mein Kind, pass auf dein’n Rücken auf!»

Keine Freunde, hab' nur Brüder in mei’m Freundeskreis

Es ging vom Asphaltboden hoch bis in die Wolken rein

Heute schreibt die Presse, was aus meinem Traum wurde

Über ein’n Jung’n, der niemals aufgab und sich ausruhte

Mama weint immer vor Sorge, heute nur vor Stolz

Denn ihr Sohn ist aus 'nem andern Holz

Viele sind gegang’n und wenige geblieben

Doch ich bleib' in 49 477

Vom Tecklenburger Damm bis zu meiner ersten Liebe

Alles war hier in 49 477

Viele sind gegang’n und wenige geblieben

Doch ich bleib' in 49 477

Vom Tecklenburger Damm bis zu meiner ersten Liebe

Alles war hier in 49 477

«Four nine four seven seven»

Meine Stadt ohne Skyline

Ich kann nicht ohne sie, ich muss von ihr ein Teil sein

«Four nine four seven seven»

Von der Polizei weg durch meine City renn’n

Vom Asphaltboden hoch bis in die Wolken rein

Viele sind gegang’n und wenige geblieben

Doch ich bleib' in 49 477

Vom Tecklenburger Damm bis zu meiner ersten Liebe

Alles war hier in 49 477

Viele sind gegang’n und wenige geblieben

Doch ich bleib' in 49 477

Vom Tecklenburger Damm bis zu meiner ersten Liebe

Alles war hier in 49 477

Сорок дев'ять моя територія, рухайся, як альфа

Знай кожну вулицю так, ніби вона була частиною мене

Це був важкий шлях, я довіряв кільком неправильним людям

Але я ніколи не повернувся назад, навіть на півдорозі

Тікаю від міліції через моє місто

Хлопче, моє життя не був Діснейлендом

Я пам’ятаю, як запитав тебе, як тебе звати

Вперше зрозумів, що означає бути закоханим

Перший розрив, коли ти сказав: «Ми занадто різні»

Це було так, ніби твоє обличчя вперше вдарили

Тоді я б волів стерти деякі речі

Але ці подряпини на моїй душі, вони теж належать мені

Люблю їхній бруд і кожен камінчик

Іноді мене немає, але вона знає, що я повернуся додому знову

Я не можу без неї, я повинен бути її частиною

Моє місто без горизонту

Багато хто пішов і мало хто залишився

Але я залишаюся в 49 477

Від Tecklenburger Damm до мого першого кохання

Все було тут у 49 477 році

Багато хто пішов і мало хто залишився

Але я залишаюся в 49 477

Від Tecklenburger Damm до мого першого кохання

Все було тут у 49 477 році

Я люблю своє місто, і вона любить мене у відповідь

Щоразу, коли я падаю, вона каже: "Не бійся"

За мною, як батальйон, сорок дев’ять

Бо моє серце б’ється тільки синхронно з цим містом

Я виріс тут і зміг розвиватися

Я вів війни, але ніщо не могло мене знищити

Ви чуєте двигун і шипіння двигуна V8

Чоловіче, я на вулиці, коли місячне світло відбивається від озера Аасі

Я надворі, як вовк, якому не потрібно захищатися

Але мама каже мені: «Дитино моя, бережи свою спину!»

Немає друзів, у моєму колі друзів є лише брати

Він пішов з асфальтової підлоги до хмар

Сьогодні преса пише, що сталося з моєю мрією

Про хлопчика, який ніколи не здавався і не відпочивав

Мама завжди плаче від хвилювання, сьогодні тільки від гордості

Тому що її син зроблений з іншого

Багато хто пішов і мало хто залишився

Але я залишаюся в 49 477

Від Tecklenburger Damm до мого першого кохання

Все було тут у 49 477 році

Багато хто пішов і мало хто залишився

Але я залишаюся в 49 477

Від Tecklenburger Damm до мого першого кохання

Все було тут у 49 477 році

«Чотири дев’ять чотири сім сім»

Моє місто без горизонту

Я не можу без неї, я повинен бути її частиною

«Чотири дев’ять чотири сім сім»

Тікаю від міліції через моє місто

З асфальтової підлоги до хмар

Багато хто пішов і мало хто залишився

Але я залишаюся в 49 477

Від Tecklenburger Damm до мого першого кохання

Все було тут у 49 477 році

Багато хто пішов і мало хто залишився

Але я залишаюся в 49 477

Від Tecklenburger Damm до мого першого кохання

Все було тут у 49 477 році