Träume - METRICKZ

Ich setze mir die Kopfhörer auf, blende alles aus

Und vergess' die ganze Welt, diese Wände sind zu Grau

Meine Hände werden taub von der Kälte die ich fühle

Ich weiß genau, dass wir verwelken wie nh' Blüte

Mit der Zeit wacht man auf und erkennt sich nicht mal selbst

Wir wollten raus — bis ans Ende dieser Welt

Und ich nahm' jedes mal auf dieser Talfahrt die Sorgen mit

Denn ich war 8 als meine Mum fast gestorben ist

Und das war damals wie ein Funken innem' Pulverfass

Wegen Dramen und nem' Vater der nur Schulden macht

An manchen Tagen will ich weg und nur zu dir

Denn ich komm nicht darauf klar, wenn ich dein Lächeln mal verlier'

Zwischen irgendwelchen Phasen die mich packten und verbiegen

Lieg' ich begraben unter Plastik Pyramiden

Immer dann, wenn wir was starten und erwarten, dass wir fliegen

Sind wir mit allem, was wir haben, nicht zufrieden

Aber in meinen Träumen ist diese Welt nicht wie hier

Da wo die Sterne wieder hell reflektieren

Und wo die Sonne diese Kälte kaschiert, kann es selten passieren,

dass man fällt und verliert

Und auch wenn ich so viel tu' mit jedem Verse, den ich Rap

Fliegen alle meine Wünsche auf ner' Sternschnuppe weg

Zwischen Monstern die uns Jagen und den Geistern, die wir riefen

Sind wir am Boden, denn das reißt uns in die Tiefe

An manchen Tagen glaub ich fest und voller Zuversicht

Dass hier noch irgendwo die Rettung an nem' Ufer ist

Dann will ich weg, doch wenn ich merk dass hier ein Ruder bricht

Entdeck' ich jedes mal ein leck an meinem Zukunftsschiff

Denn ich glaube, was ich sage, wirst du nie verstehn'

Weil wir uns streiten und vertragen bis zum wiedersehen

Und all die Jahre hier verstreichen im Sekundentakt

Man ich weiß nicht was diese Farben hier so dunkel macht

So viele Wunden denn noch badest bist du in Tränen

Ich hab' das Gefühl, du willst jetzt gerade wieder gehn'

Es is' gelogen, wenn ich sage 'Ist okay'

Deswegen musst du mich nicht fragen, wie’s mir geht

Aber in meinen Träumen is' diese Welt nicht wie hier

Da wo die Sterne wieder hell reflektieren

Und wo die Sonne diese Kälte kaschiert, kann es selten passieren,

dass man fällt und verliert

Одягаю навушники, блокую все

І забудь весь світ, ці стіни занадто сірі

Мої руки німіють від холоду, який я відчуваю

Я точно знаю, що ми в'яне, як nh' цвіт

З часом ти прокидаєшся і навіть не впізнаєш себе

Ми хотіли вийти — на кінець цього світу

І щоразу на цьому спуску я брав із собою свої турботи

Бо мені було 8 років, коли моя мама ледь не померла

І це було як іскра в пороховій бочці

Через драму та батька, який тільки в борги забирається

Деякі дні я хочу піти і тільки до тебе

Бо я не зможу зрозуміти, якщо втрачу твою посмішку

Між будь-якими фазами, які хапали і згинали мене

Я лежу похований під пластиковими пірамідами

Щоразу, коли ми щось починаємо і очікуємо полетіти

Хіба ми не задоволені всім, що маємо?

Але в моїх мріях цей світ не такий, як тут

Де знову яскраво відбиваються зірки

А де сонце ховає цей холод, таке трапляється рідко

що ти впадеш і втратиш

І навіть якщо я так багато роблю з кожним віршем, який я читаю

Усі мої бажання відлітають на падаючу зірку

Між монстрами, що переслідують нас, і духами, яких ми викликали

Ми на землі, бо це тягне нас вниз

Деякі дні я вірю твердо і з упевненістю

Що порятунок ще десь на березі

Тоді я хочу піти, але коли помічаю, що тут ламається весло

Я завжди виявляю витік на своєму кораблі майбутнього

Тому що я вірю в те, що говорю, ти ніколи не зрозумієш

Тому що ми сперечаємося і миримось, поки не зустрінемося знову

І всі роки тут минають за одну секунду

Чоловіче, я не знаю, чому ці кольори тут такі темні

Скільки ран ще купаєшся, ти в сльозах

У мене таке відчуття, що ти хочеш піти прямо зараз

Це брехня, коли я кажу "все добре"

Тому не треба питати мене, як у мене справи

Але в моїх мріях цей світ не такий, як тут

Де знову яскраво відбиваються зірки

А де сонце ховає цей холод, таке трапляється рідко

що ти впадеш і втратиш