Sterne - METRICKZ, Anna Mia, Shox

Ich steh alleine im Nebel, alleine im Regen

Wie weit muss ich gehen?

Wie weit muss ich gehen?

Ich bin verlor’n, viel zu weit vom Glück entfernt

Ein Schritt nach vor’n um danach drei zurück zu kehren

Jedes Mal, wenn man sich im Kreis bewegt

Ich glaub' deswegen kann ich dich vielleicht verstehen

Doch es geht weiter durch den Nebel der Nacht

Denn wir sind mehr als eine Flamme die im Regen entfacht

Und auch wenn ein kleiner Teil der meisten Pläne nicht klappt

Find' ich’s schade, dass man zweifelt und oft weniger lacht

Man, ich weiß auf jede Lösung folgen weitere Fragen

Den groben Sinn von diesem Leben will mir keiner verraten

Doch ich bin solang auf dem Weg

Wie meine Beine mich tragen

Denn ich hab leider keine Zeit, um noch 'ne Weile zu warten

Wir brauchen keine Milliarden

Weil jeder Berg von nem' Schatz

Einen Wert und auch irgendwie 'ne Kehrseite hat

Immer dann, wenn ich merk' wie die Schwerkraft mich packt

Will ich weg aus dem Meer dieser Stadt

Wenn ich nachts in die Ferne seh'

Und ich allein' in der Leere steh'

Schau' ich hoch und will Sterne zähl'n

Ich steh alleine im Nebel, alleine im Regen

Wie weit muss ich gehen?

Wie weit muss ich gehen?

Ich steh alleine im Nebel, alleine im Regen

Wie weit muss ich gehen?

Wie weit muss ich gehen?

Meine Welt war nie bunt, jeder Tag war grau

Und in der Nacht wurde daraus nur ein Farbverlauf

Aus schwarz und grau, hab einen neuen Start gebraucht

Damit nicht alles um mich einbricht wie’n Kartenhaus

Ich hab' jede Brücke wegen euch arretiert

Und den Fokus auf das Leben wieder neu kalibriert

Denn ab heut' variiert die Enttäuschung nicht

Zwischen Menschen deren Wort ohne Bedeutung ist

Wie oft, wie oft haben wir aus Fehlern gelernt

Und wie oft wurden denn danach noch aus weniger mehr?

Und wenn es einmal nicht läuft, läuft es eben verkehrt

Wir woll’n die Sonne sehen, doch laufen durch den Regen im Herbst

Okay — hab' meine Welt jetzt mit Farbe gezeichnet

Ich nahm nur Farben, ich nahm keinen Bleistift

Und auch wenn alles neu zu malen nicht leicht ist

Ich mach’s für mich und beweis es

Wenn ich nachts in die Ferne seh'

Und ich allein' in der Leere steh'

Schau' ich hoch und will Sterne zähl'n

Ich steh alleine im Nebel, alleine im Regen

Wie weit muss ich gehen?

Wie weit muss ich gehen?

Ich steh alleine im Nebel, alleine im Regen

Wie weit muss ich gehen?

Wie weit muss ich gehen?

Я стою один у тумані, один під дощем

Як далеко я маю йти?

Як далеко я маю йти?

Я розгублена, надто далека від щастя

Один крок вперед, а потім три назад

Кожен раз, коли ви рухаєтеся по колу

Я думаю, тому я можу вас зрозуміти

Але це триває крізь нічний туман

Тому що ми більше ніж полум’я, яке палає під дощем

І навіть якщо невелика частина більшості планів не вийде

Мені шкода, що людина сумнівається і часто менше сміється

Чоловіче, я знаю, що кожне рішення супроводжується новими питаннями

Ніхто не хоче говорити мені грубий сенс цього життя

Але я вже в дорозі

Як мене ноги несуть

Бо, на жаль, у мене немає часу чекати

Нам мільярди не потрібні

Бо кожна гора скарбу

Має цінність, а також якось негативну сторону

Коли я відчуваю, що гравітація хапає мене

Я хочу піти від моря цього міста

Коли вночі дивлюсь у далечінь

І я стою один у порожнечі

Я дивлюся вгору і хочу порахувати зірки

Я стою один у тумані, один під дощем

Як далеко я маю йти?

Як далеко я маю йти?

Я стою один у тумані, один під дощем

Як далеко я маю йти?

Як далеко я маю йти?

Мій світ ніколи не був барвистим, кожен день був сірим

А вночі просто став градієнтом

З чорного і сірого потрібен новий початок

Щоб все навколо мене не завалилося, як картковий будиночок

Я заблокував кожен міст через тебе

І знову відкалібрував фокус на житті

Тому що від сьогодні розчарування не змінюється

Між людьми, чиє слово безглузде

Як часто, як часто ми вчилися на помилках

І як часто менше після цього ставало більше?

І якщо це не працює, це піде не так

Ми хочемо побачити сонце, але йти восени крізь дощ

Гаразд — тепер я намалював свій світ кольором

Я брав лише кольори, не брав олівця

І навіть якщо непросто все розфарбувати заново

Я зроблю це для себе і доведу

Коли вночі дивлюсь у далечінь

І я стою один у порожнечі

Я дивлюся вгору і хочу порахувати зірки

Я стою один у тумані, один під дощем

Як далеко я маю йти?

Як далеко я маю йти?

Я стою один у тумані, один під дощем

Як далеко я маю йти?

Як далеко я маю йти?