Dächer der Welt - METRICKZ

Sie sind, jeden Morgen niedergeschlagen von dem peitschenden Wind

Umgeben von Sorgen bevor die Reise beginnt

Zwischen irgendwelchen Dingen die uns von Anfang an zu hektisch waren

Reden wir uns ein, dass dieser ganze Plan dem Ende naht

Obwohl ich weiß ich muss hier gleich schon wieder weg um sieben

Will ich nur zurück zu dir und schnell unter die Decke kriechen

Viel zu müde, heute führen diese Wege

In das Büro ich wollte damals große Bühnen betreten

Und ja ich denke jeden Tag daran, gelenkt von diesem Tatendrang

Will ich hier weg, weil ich so langsam nicht mehr warten kann

Wir driften ab und wir gehen heute nicht mehr pennen

Bis sich die Sonne durch die Wolkendecke brennt

Jedesmal wenn ich merke, dass ne Fessel mich hält

Will ich nur noch mit dir weg über die Dächer der Welt

Dann sind die Tage viel zu kurz und manche Nächte so grell

Bis all die Sorgen einfach so auf dieser Strecke zerschellen

Jedesmal wenn ich merke, dass ne Fessel mich hält

Will ich nur noch mit dir weg über die Dächer der Welt

Dann sind die Tage viel zu kurz und manche Nächte so grell

Bis all die Sorgen einfach so auf dieser Strecke zerschellen

Ich glaub wir sind schon wieder wach und träumen ohne zu schlafen

Denn unsere Pläne gehen verloren in zig millionen von Farben

Und wir begehen die größten Fehler, man wir lenken uns ab

Und leeren sämtliche Gläser bis zu dem Ende der Nacht

Die beste Gang dieser Stadt machte das ganze perfekt

Doch diese Hand voller Freunde zog dann so langsam hier weg

Ich will zurück etwas vergeigen und die Pleite dies’mal ausbaden

Die ganzen Rauchschwaden ein-und wieder ausatmen

Danach den Halt verlieren, streiten und vertragen

So viel reden bis wir merken, dass wir eigentlich nichts sagen

Und ich glaub wir haben nur Angst vor diesen ganzen Katastrophen

Das ist kein Donner man wir tanzen nur hier oben

Jedesmal wenn ich merke, dass ne Fessel mich hält

Will ich nur noch mit dir weg über die Dächer der Welt

Dann sind die Tage viel zu kurz und manche Nächte so grell

Bis all die Sorgen einfach so auf dieser Strecke zerschellen

Jedesmal wenn ich merke, dass ne Fessel mich hält

Will ich nur noch mit dir weg über die Dächer der Welt

Dann sind die Tage viel zu kurz und manche Nächte so grell

Bis all die Sorgen einfach so auf dieser Strecke zerschellen

Щоранку їх збиває вітер

Оточений турботами перед початком подорожі

Між деякими речами, які були для нас надто неспокійними з самого початку

Давайте скажемо собі, що весь цей план підходить до кінця

Хоча я знаю, що маю йти звідси о сьомій

Я просто хочу повернутися до тебе і швидко залізти під ковдру

Надто втомлені, ці шляхи ведуть сьогодні

В офісі я хотів вийти на велику сцену

І так я думаю про це щодня, керуючись цим бажанням діяти

Я хочу піти звідси, бо я більше не можу чекати

Ми дрейфуємо і сьогодні більше не будемо спати

Поки сонце не прогорить крізь хмари

Кожен раз, коли я помічаю, що мене тримає неволя

Я просто хочу піти з тобою по дахах світу

Тоді дні занадто короткі, а деякі ночі такі яскраві

Поки всі турботи на цьому маршруті просто не розвіються

Кожен раз, коли я помічаю, що мене тримає неволя

Я просто хочу піти з тобою по дахах світу

Тоді дні занадто короткі, а деякі ночі такі яскраві

Поки всі турботи на цьому маршруті просто не розвіються

Мені здається, що ми знову прокидаємося і мріємо, не спавши

Бо наші плани губляться в десятках мільйонів фарб

І ми робимо найбільші помилки, чоловіче, ми відволікаємося

І спорожнити всі склянки до кінця ночі

Найкраща банда в місті зробила все ідеально

Але ця жменька друзів потім поволі відійшла звідси

Я хочу щось зіпсувати і цього разу заплатити за банкрутство

Вдихніть і видихніть всі клуби диму

Потім втратите опору, посперечайтеся і помиріться

Стільки розмов, поки ми не зрозуміємо, що насправді нічого не говоримо

І я думаю, що ми просто боїмося всіх цих катастроф

Це не грім, ми просто танцюємо тут

Кожен раз, коли я помічаю, що мене тримає неволя

Я просто хочу піти з тобою по дахах світу

Тоді дні занадто короткі, а деякі ночі такі яскраві

Поки всі турботи на цьому маршруті просто не розвіються

Кожен раз, коли я помічаю, що мене тримає неволя

Я просто хочу піти з тобою по дахах світу

Тоді дні занадто короткі, а деякі ночі такі яскраві

Поки всі турботи на цьому маршруті просто не розвіються