Ville fantôme - Mes Aîeux

Le curé du village m’a fait un drôle d’aveu…

Y’a pus de flamme dans ses yeux

Les fidèles sont rendus trop vieux

Le curé sait pus trop si il croit en Dieu

La belle du village ne croit plus en l’amour

Tous ses prétendants voulaient qu’elle se déshabille

Son coeur volage est rendu trop lourd

La belle veut mourir vieille fille…

Le curé doute, l'église se vide

La belle commence à faire des rides

Le fou du village a pus le goût de rêver

Il hurle à la lune à toutes les nuits

On va être obligé de l’interner

Le fou n’a plus sa place ici

Le maire du village a perdu sa fierté

Il a vendu nos lacs, il a vendu nos champs

À des investisseurs étrangers

Le maire est rendu à l’argent…

Le curé doute, personne à la messe

La belle veut pus jouer aux fesses

Le fou qui hurle sa détresse

Le maire est prêt à toutes les bassesses

Attention la tempête gronde.

On achève d'écrire le premier tome

Ouvrez vos yeux tout le monde: on est en train de bâtir

Une ville fantôme… Une ville fantôme

Le doyen du village ne peut plus raconter

On l’a mis en prison dans un foyer

Une muselière sur notre passé

Le patriarche se laisse doucement crever

La maîtresse du village endure pus les enfants

Ils sont dissipés pis ils comprennent rien

Pis vu que les enfants sont pus comme avant

La maîtresse prescrit du ritalin

Le curé doute, personne à la messe

La belle veut pus jouer aux fesses

Le fou qui hurle sa détresse

Le maire est prêt à toutes les bassesses

Le patriarche qu’on oublie

La maîtresse engourdit les petits

La tempête gronde, faites attention

On nous promet des jobs et pis des bonbons

Mais le problème est beaucoup plus profond:

LA DÉFAITE EST DEVENUE TRADITION

Сільський священик дав мені кумедну сповідь...

В його очах немає полум’я

Вірних роблять занадто старими

Священик занадто добре знає, чи вірить він у Бога

Краса села вже не вірить у кохання

Усі її залицяльники хотіли, щоб вона роздягла

Її мінливе серце стає занадто важким

Красуня хоче померти стара діва...

Священик сумнівається, церква пустує

Краса починає зморщуватися

Сільському дурню не хотілося мріяти

Він щоночі виє на місяць

Нам доведеться його доручити

Божевільному тут не місце

Сільський голова втратив гордість

Він продав наші озера, продав наші поля

Іноземним інвесторам

Мер повернувся до грошей...

Священик сумнівається, ніхто на месі

Красуня хоче грати в дупу

Божевільний, який виє про своє горе

Міський голова готовий на всі підлості

Стережіться, що назріває шторм.

Закінчуємо писати перший том

Відкрийте всі очі: ми будуємо

Місто-привид… Місто-привид

Більше не може розповісти староста села

Вони посадили його у в'язницю в будинку

Намордник на наше минуле

Патріарх поволі дає собі померти

Господиня села мириться з дітьми

Вони розсіяні і нічого не розуміють

Гірше, що у дітей гній, як і раніше

Господиня виписує Риталін

Священик сумнівається, ніхто на месі

Красуня хоче грати в дупу

Божевільний, який виє про своє горе

Міський голова готовий на всі підлості

Забутий патріарх

Господиня заніміє малих

Назріває гроза, будьте обережні

Нам обіцяють роботу та цукерки

Але проблема набагато глибша:

ПОРАЖЕННЯ СТАЛО ТРАДИЦІЄЮ