I filosofi - Max Pezzali

Non mi è mai piaciuto stare in spiaggia

A guardare il mare chissà perchè

Mi sembrava di sprecare il tempo

Una stupidaggine inutile

E invece

Adesso sono qui tranquill

Guardandomi il tramonto a mollo

Ad osservare il sole

Sorridere…

Qui l’inverno è così lontano

Non sembra neanche che tornerà

Gli abiti pesanti, il freddo, il senso di oppressioni della città

E invece

Adesso sono qui tranquillo

Seduto in acqua fino al collo

Ad osservare il mare

Sorridere…

E le storie sulle onde

Dei Filosofi del Surf

Aspettando quella grande

Sulla tavola

Sulla tavola…

E lo sguardo all’orizzonte

Dei Filosofi del Surf

In attesa delle onde

Sulla tavola

Sulla tavola…

E chissà se vale la pena di passare

La vita a correre

O se invece la migliore mossa non sia

Di starmene immobile

E tanto

Se l’onda arriva arriva e basta

Non serve perderci la testa

E allora tanto vale

Sorridere…

E' finita la mia birra mi sa

Che il chiosco fra poco chiuderà

Perchè il sole si è tuffato in mare

Devo tornare alla civiltà

E intanto

Mi fermo a respirare il vento

Con i colori del tramonto

E l’universo sembra

Sorridere…

E le storie sulle onde

Dei Filosofi del Surf

Aspettando quella grande

Sulla tavola

Sulla tavola…

E lo sguardo all’orizzonte

Dei Filosofi del Surf

In attesa delle onde

Sulla tavola

Sulla tavola…

Мені ніколи не подобалося бувати на пляжі

Дивлячись на море, хтозна чому

Я відчував, що витрачаю час даремно

Марна дурниця

І замість цього

Тепер я тут тихо

Спостерігаючи за заходом сонця

Спостерігати за сонцем

Посміхнись…

Тут зима так далеко

Навіть не схоже, що повернеться

Важкий одяг, холод, відчуття гноблення міста

І замість цього

Тепер я тут тихо

Сидіти у воді по шию

Спостерігати за морем

Посміхнись…

І розповіді про хвилі

Філософів серфінгу

В очікуванні великого

На столі

На столі…

І погляд на горизонт

Філософів серфінгу

В очікуванні хвиль

На столі

На столі…

І хто знає, чи варто пройти повз

Життя бігти

Або що, якщо не найкращий хід

Щоб залишатися нерухомим

Це дуже багато

Якщо хвиля приходить, вона просто приходить

Не треба втрачати голову

І тоді це також може бути

Посміхнись…

Мабуть, моє пиво закінчилося

Що кіоск незабаром закриється

Бо сонце занурилося в море

Я маю повернутися до цивілізації

А тим часом

Я зупиняюся, щоб подихати вітром

З кольорами заходу сонця

І всесвіт здається

Посміхнись…

І розповіді про хвилі

Філософів серфінгу

В очікуванні великого

На столі

На столі…

І погляд на горизонт

Філософів серфінгу

В очікуванні хвиль

На столі

На столі…