Sempre noi - Max Pezzali, J-AX

Novantadue

Rullini kodak pieni di fotografie

Alcuni non li abbiamo sviluppati mai

Perché non siamo mai arrivati a trentasei, trentasei, trentasei

Serate al bar

Donne, motori, calcio, birra e musica

Il rock, il rap e la voglia d’America

Il colpo di fortuna che non capita, capita, capita

E i nostri amici tutti a fare il tifo

Chi l’aveva vista mai una storia così

E Cisco che rideva: «Che delirio!

Cazzo avete combinato?!»

Sempre noi, a far casino e sempre noi

Tutti o nessuno, sempre noi

Senza imparare la lezione mai

Sempre noi, senza ragione, sempre noi

Solo passione, sempre noi

Senza aver spento i nostri sogni mai

Sempre noi!

Sempre noi!

E la mia Golf, con il volante Momo era invincibile

Ed il subwoofer che sembrava esplodere

Stivali da cowboy un po' da renegade, renegade, renegade

Il microTAC

Un paio d’ore d’autonomia massima

I 501 a vita altissima

Ogni giornata sembrava bellissima, unica, mitica

E Milano era più vicina

Perché adesso c’era posto anche per noi

Anche se a guardarci si capiva

Che proprio non c’entravamo

Sempre noi, a far casino e sempre noi

Tutti o nessuno, sempre noi

Senza imparare la lezione mai

Sempre noi, senza ragione, sempre noi

Solo passione, sempre noi

Senza aver spento i nostri sogni mai

Senza aver spento i nostri sogni mai

Sempre noi

Supereroi, Super Nintendo, Super Mario Bros

È Austin Powers il nostro James Bond

Sempre noi

Che del web abbiamo visto l’alba

I nonni con la zappa

Noi col modem-56k

Il nastro del walkman mi dava l’energia

Riavvolto con la penna risparmiavo batteria

E quelli che credono ancora a un futuro a colori siamo sempre noi

Perché abbiamo i ricordi in bianco e nero, come il game boy?

Un battito

Vent’anni son volati via in un attimo

Ricordi ed emozioni che riaffiorano

Però sempre memorie poi rimangono, dormono, dormono

E non c'è niente da rinnegare

Ciò che è stato è stato, è tutto giusto così!

Però adesso bisogna andare

Che di strada ce n'è ancora

Sempre noi, a far casino e sempre noi

Tutti o nessuno, sempre noi

Senza imparare la lezione mai

Sempre noi, senza ragione, sempre noi

Solo passione, sempre noi

Senza aver spento i nostri sogni mai

Senza aver spento i nostri sogni mai

Sempre noi!

Rimasti veri come il wrestling di Antonio Inoki

E non abbiamo lasciato morire i sogni

Solo il Tamagotchi

Дев'яносто два

Рулони Kodak, повні фотографій

Деякі ми ніколи не розвивали

Тому що ми ніколи не доходили до тридцяти шести, тридцяти шести, тридцяти шести

Вечори в барі

Жінки, мотори, футбол, пиво і музика

Рок, реп і бажання Америки

Удача, яка не буває, буває, буває

А наші друзі всі вітають

Хто коли-небудь бачив подібну історію?

А Сіско сміється: «Який марення!

Блін, ти зробив?!»

Завжди ми, безлад і завжди ми

Все або нічого, завжди ми

Ніколи не вивчивши урок

Завжди ми, без причини, завжди ми

Тільки пристрасть, завжди ми

Ніколи не погасивши наші мрії

Завжди ми!

Завжди ми!

А мій Golf з кермом Momo був непереможним

І сабвуфер, який ніби вибухнув

Ковбойські чоботи трохи нагадують ренегата, ренегата, ренегата

microTAC

Пара годин максимальної автономності

501 з дуже високою талією

Кожен день здавався прекрасним, неповторним, міфічним

А Мілан був ближче

Бо тепер було місце і для нас

Навіть дивлячись на нас, ми зрозуміли

Щоб ми просто не підходили

Завжди ми, безлад і завжди ми

Все або нічого, завжди ми

Ніколи не вивчивши урок

Завжди ми, без причини, завжди ми

Тільки пристрасть, завжди ми

Ніколи не погасивши наші мрії

Ніколи не погасивши наші мрії

Завжди ми

Супергерої, Super Nintendo, Super Mario Bros

Остін Пауерс - це наш Джеймс Бонд

Завжди ми

Що ми побачили світанок мережі

Дідусь і бабуся з мотикою

Ми з модемом 56k

Стрічка Walkman додала мені енергії

Перемотана ручкою, збережена батарея

А ті, хто все ще вірить у майбутнє кольорів – це завжди ми

Чому ми маємо чорно-білі спогади, як ігровий хлопчик?

Удар

Двадцять років пролетіли миттю

Спогади та емоції, які знову з’являються

Але завжди залишаються спогади, вони сплять, вони сплять

І нема чого заперечувати

Що було, то було, все гаразд!

Але тепер нам треба йти

Попереду ще довгий шлях

Завжди ми, безлад і завжди ми

Все або нічого, завжди ми

Ніколи не вивчивши урок

Завжди ми, без причини, завжди ми

Тільки пристрасть, завжди ми

Ніколи не погасивши наші мрії

Ніколи не погасивши наші мрії

Завжди ми!

Залишився таким же вірним, як боротьба Антоніо Інокі

І ми не дали мріям померти

Тільки тамагочі