Strada facendo - Max Pezzali, Nek, Francesco Renga

Io ed i miei occhi scuri

Siamo diventati grandi insieme

Con l’anima smaniosa

A chiedere di un posto che non c’e'

Tra mille mattini freschi di biciclette

E mille e piu' tramonti

Dietro i fili del tram

Ed una fame di sorrisi e braccia

Intorno a me

Io ed i cassetti di ricordi e d’indirizzi

Che ho perduto

Ho visto visi e voci di chi ho amato

Prima o poi andar via

E ho respirato un mare sconosciuto

Nelle ore larghe e vuote di un' estate

Di citta'

Accanto alla mia ombra lunga di malinconia

Io e le mie tante sere chiuse

Come chiudere un ombrello

Col viso sopra il dito a leggere i dolori

Ed i miei guai

Ho camminato per le vie che curvano seguendo il vento e dentro un senso

E fragile e violento mi son detto tu vedrai

Vedrai

Vedrai

Strada facendo vedrai-

Che non sei piu' da sola

Strada facendo troverai-

Un gancio in mezzo al cielo

E sentirai la strada

Far battere il tuo cuore

Vedrai piu' amore

Vedrai

Io che ero piccolo fra tutta questa gente che c’e' al mondo

Io che ho sognato sopra un treno che non è partito mai

E ho corso in mezzo a prati bianchi di luna per strappare ancora un giorno

Alla mia ingenuita'

E giovane e invecchiato

Mi son detto tu vedrai

Vedrai vedrai

Strada facendo vedrai-

Che non sei piu' da sola

Strada facendo troverai-

Anche tu un gancio in mezzo al cielo

E sentirai la strada

Far battere il tuo cuore

Vedrai piu' amore

Vedrai

E una canzone neanche questa

Potra' mai cambiar la vita

Ma che cos è che ci fa andare avanti

E dire che non è finita

Cos è che ci spezza il cuore fra canzoni

E amore

Che ci fa cantare e amare sempre piu'

Perche' domani sia migliore

Perche' domani

Strada facendo vedrai

Perche' domani sia migliore

Perche' domani

Strada facendo vedrai

Perche' domani sia migliore

Perche' domani

Strada facendo vedrai

Non sei piu' da sola

Strada facendo vedrai

Я і мої темні очі

Ми росли разом

З нетерплячою душею

Попросити місце, якого не існує

Серед тисячі свіжих велосипедних ранків

І тисяча і більше заходів сонця

За трамвайними дротами

І жага усмішок і обіймів

Навколо мене

Я і шухляди спогадів і адрес

Що я втратив

Я бачив обличчя і голоси тих, кого любив

Рано чи пізно підеш

І я дихав невідомим морем

У широкі й порожні години літа

Міста

Поруч з моєю довгою тінню меланхолії

Я і мої численні закриті вечори

Як закрити парасольку

З обличчям на пальці читати біль

І мої біди

Я ходив вулицями, які вигинаються за вітром і всередині відчувають

І крихкий і жорстокий, я сказав собі, ти побачиш

Ти побачиш

Ти побачиш

По дорозі ви побачите -

Ти більше не самотній

По дорозі ви знайдете -

Гак посеред неба

І ти відчуєш дорогу

Змусити серце битися

Ви побачите більше любові

Ти побачиш

Я був маленьким серед усіх цих людей на світі

Я мріяв про поїзд, який ніколи не відправлявся

І я побіг залитими місячним світлом лугами, щоб вирвати ще один день

На мою наївність

Він молодий і старий

Я сказав собі, побачиш

Побачиш побачиш

По дорозі ви побачите -

Ти більше не самотній

По дорозі ви знайдете -

Ти теж гачок посеред неба

І ти відчуєш дорогу

Змусити серце битися

Ви побачите більше любові

Ти побачиш

І це теж не пісня

Це ніколи не зможе змінити ваше життя

Але що нас тримає

І сказати, що це ще не кінець

Тому це розбиває наші серця між піснями

Це кохання

Це змушує нас співати і любити все більше і більше

Щоб завтра було краще

Чому завтра

По дорозі побачите

Щоб завтра було краще

Чому завтра

По дорозі побачите

Щоб завтра було краще

Чому завтра

По дорозі побачите

Ти більше не самотній

По дорозі побачите