Due anime - Max Pezzali

A volte si sembra antipatici

Perché non c'è niente da ridere

A volte si rimane immobili

Perché non si sa dove dove correre

A volte si sembra insensibili

Per paura di farsi coinvolgere

Per non farsi male scottandosi

Illudersi o illudere

Vi succede mai

Che sembra tutti parlino una lingua incomprensibile?

Vi succede mai

Che sembra tutti vogliano qualcosa di impossibile?

Siamo due anime sbagliate

Che il mondo non raddrizzerà

Troppo diverse e complicate

Fuori dalla realtà

Siamo due anime perdute

Mille milioni di anni fa

Che ora si sono ritrovate fino all’eternità

A volte si finisce ultimi per non calpestare né offendere

A volte ci si sente stupidi perché non si infrangono regole

A volte succede di accorgersi anche quando sembra impossibile

E in mezzo a una folla di numeri qualcuno c'è di uguale a te

Vi succede mai

Che sembra tutti parlino una lingua incomprensibile?

Vi succede mai

Che sembra tutti vogliano qualcosa di impossibile?

Siamo due anime sbagliate

Che il mondo non raddrizzerà

Troppo diverse e complicate

Fuori dalla realtà

Siamo due anime perdute

Mille milioni di anni fa

Che ora si sono ritrovate fino all’eternità

Siamo due anime sbagliate

Che il mondo non distruggerà

Troppo diverse e complicate

Fuori dalla realtà

Siamo due anime cadute

Mille milioni di anni fa

Ma per fortuna ritrovate in questa favola

In questa favola

in questa favola

in questa favola…

Fino all’eternità

Fino all’eternità

Fino all’eternità

Fino all’eternità

Іноді він здається неприємним

Бо нема над чим сміятися

Іноді він залишається нерухомим

Бо не знаєш, куди тікати

Іноді ти здається заціпенішим

Через страх втручатися

Щоб не постраждати від опіків

Обманювати себе або обманювати себе

Такого з тобою ніколи не буває

Що всі ніби говорять незрозумілою мовою?

Такого з тобою ніколи не буває

Що всі, здається, хочуть чогось неможливого?

Ми дві неправильні душі

Щоб світ не випрямився

Занадто різний і складний

Поза реальністю

Ми дві загублені душі

Тисячу мільйонів років тому

Які тепер опинилися до вічності

Іноді ми залишаємось останніми, щоб не наступити і не образити

Іноді це здається дурним, тому що ти не порушуєш правила

Іноді це трапляється помічати, навіть коли це здається неможливим

І серед натовпу цифр хтось схожий на вас

Такого з тобою ніколи не буває

Що всі ніби говорять незрозумілою мовою?

Такого з тобою ніколи не буває

Що всі, здається, хочуть чогось неможливого?

Ми дві неправильні душі

Щоб світ не випрямився

Занадто різний і складний

Поза реальністю

Ми дві загублені душі

Тисячу мільйонів років тому

Які тепер опинилися до вічності

Ми дві неправильні душі

Щоб світ не знищив

Занадто різний і складний

Поза реальністю

Ми дві занепалі душі

Тисячу мільйонів років тому

Але, на щастя, ви опинилися в цій байці

У цій байці

в цій байці

в цій казці...

До вічності

До вічності

До вічності

До вічності