Anna '04 - Max Herre

Halb vier, hol den Großen aus dem Kindergarten

Um mich nur junge Ma’s, die auf ihre Kinder warten

Wir ziehen die Mütze auf, bitte lass die dummen Spielchen

Wollen wir durch Pfützen laufen, hol mir deine Gummistiefel

Sag «tschüss» zu Lia, siehst sie morgen wieder

Sag, wo ist Etapo, dein Bär, gib ihn mir lieber

Komm ich steck ihn ein, soll ich dich schieben

Komm dann kletter rein, willst du 'ne Brezel aus der Bäckerei

Wir kamen raus und es war am Nieseln

Wir aßen Brezeln unter 'ner Markise

Und ich sah in diesen Buggy durch ein Schaufenster

Sah ein kleines Mädchen drin, dacht mir, diese Augen kennst du

Doch eigentlich dacht ich weiter nichts

Nur, dass die kleine Miss wohl im Alter von Isaiah ist

Wie man mit der Zeit vergisst, was früher so essentiell war

Ist schon seltsam, jetzt sind wir Eltern- cut

''Bist du nicht Max ?'', hör ich jemand von hinten fragen

Dreh mich um und seh das Kind im Wagen

Seh auf, weiß nicht, wie’s um mich geschieht

Es kam zu mir wie’n Lied, das ich einst schrieb, es war

Ref:

Anna, seh dich im Regen stehen

Wir drehen die Zeit nicht mehr zurück

Kann ich dich nächstes Leben sehen

Sie gab mir die Hand, ihr Kind sah man ihr nicht an

Nicht, dass sie zierlich war, sie war 'ne sweete ma

Ne süße Mutti, mit süßem booty

Halt von hinten wie von vorn A-N-N-A

Wie lang ist es jetzt her, wirklich schon acht Jahre?

Sie fragt mich was ich so gemacht habe

Und ich: naja Musik und dass ich schon zwei Kinder hätte

Sie schaut auf meine Hände, ich trag meinen Ring an der Kette

Und sie?

sie sei hier bei ner Freundin momentan

Sie will aus Stuggi weg, sieht sich hier grad Wohnungen an

Ich hör ihr zu, an der Hand mein Sohnemann

Und denk mir- damn, warum ist Deutschland nur monogam

Anna- liebe auf den ersten Blick, Anna, mein erster Hit

Anna, ich weiß nicht mehr wirklich, wer du bist

Plus die Erinnerung verklärt die Sicht

Und alles kehrt zurück während sie spricht, shit

Da stehen wir nun pitsch- patsch- nass

Und sie fragt mich nur: Ist was, Max?

Ist das Leben nicht schicksalhaft?

Dich zu sehen war ich nicht gefasst, vielleicht ist es das

Und ich frag sie noch:

Wollen wir Nummern tauschen?

Sehen wir uns später wieder?

Ich bring meinen Jungen nach hause, hast du einen Babysitter?

Ich glaub, ohne Kinder können wir besser sprechen, kannst mir ja sms’n

Vielleicht wollen wir uns noch zum Essen treffen

Sitz daheim und denk nur noch an sie, hoff, dass mein Nokia beept

Kann es sein, dass ich mich noch verlieb

Aus dem Haus geh als glücklicher Mann

Jetzt vor meiner Frau steh und halt ihren Blicken nicht stand

Ich red mir ein, dass ich der Ansicht wär, man kann sich wehren

Bist doch keine zwanzig mehr, was ist daran so schwer

Red mir ein, es wär wie Mathematik

Man rechnet das, was man gibt, gegen das, was man kriegt

Beep, beep, erscheint ihr Name auf meinen Display

Vielleicht sollt ich sie nicht sehen, wir reden doch nur ein bisschen

Die Kinder gehen ins Bett- kriegt Papa noch ein Küsschen

Dein Kopf sagt dir «bleib», doch dein Herz weiß, du wirst gehen

Пів на третю, принеси велику з дитсадка

Навколо мене тільки молода мама чекає своїх дітей

Ми одягнемо капелюхи, будь ласка, припиніть грати в дурні ігри

Якщо ми хочемо пройти по калюжах, принеси мені свої гумові чоботи

Скажи «до побачення» з Лією, побачимось із нею знову завтра

Скажи, де Єтапо, твій ведмідь, краще дай мені

Давай, я покладу його в кишеню, якщо я тебе підштовхну

Тоді заходь, хочеш кренделі з пекарні

Ми вийшли, і пішов дощ

Ми їли кренделі під тентом

І я дивився на цю баггі через вітрину

Побачив там маленьку дівчинку, думав, що ти знаєш ці очі

Але насправді я нічого іншого не думав

Та маленька міс, мабуть, ровесниця Ісаї

Як з часом забути те, що раніше було таким важливим

Дивно, тепер нас вирізали батьки

«Ти не Макс?» Я чую, як хтось запитує ззаду

Поверніться і побачите малюка у вагоні

Подивіться вгору, не знаю, як це відбувається навколо мене

Це прийшло до мене, як пісня, яку я колись написав

Посилання:

Анна, до зустрічі під дощем

Ми більше не повертаємо час назад

чи можу я побачити тебе в наступному житті?

Вона потиснула мені руку, ти не міг побачити її дитину

Не те щоб вона була мініатюрною, вона була милою мамою

Мила мама з солодкою попою

Тримайте ззаду, як спереду A-N-N-A

Скільки вже минуло, насправді вісім років?

Вона питає мене, що я зробив

А я: ну музика і що в мене вже двоє дітей

Вона дивиться на мої руки, я ношу свій перстень на ланцюжку

І ти?

вона зараз тут із другом

Вона хоче залишити Стуггі і шукає тут квартири

Я слухаю її, мій син тримає мене за руку

І подумайте, чорт біс, чому Німеччина лише моногамна

Анна - кохання з першого погляду, Анна, мій перший хіт

Анна, я більше не знаю, хто ти

Крім того, пам’ять перетворює зір

І все повертається, коли вона говорить, лайно

Ось ми і мокрі

А вона мене просто запитує: щось не так, Максе?

Хіба життя не доленосне?

Я не був готовий вас бачити, можливо, це все

І я її питаю:

Поміняємось номерами?

Побачимось пізніше?

Я веду свого хлопчика додому, у вас є няня?

Я думаю, що ми можемо краще говорити без дітей, ви можете написати мені

Можливо, ми хочемо зустрітися на вечері

Сиди вдома і думай тільки про неї, сподіваюся, що моя Нокіа пропищить

Чи може бути, що я все-таки закохаюсь

Йди з дому щасливою людиною

А тепер стань перед моєю дружиною і не противись її вигляду

Я кажу собі, що думаю, що ти можеш дати відсіч

Тобі вже не двадцять, що тут такого складного

Скажи мені, що це як математика

Ви вважаєте те, що ви віддаєте, проти того, що отримуєте

Біп-біп, її ім'я з'являється на моєму дисплеї

Може, мені не варто її бачити, ми просто поговоримо

Діти лягають спати - тато отримує маленький поцілунок

Ваша голова каже вам «залишайтеся», але ваше серце знає, що ви підете