Lass Gehen - Max Herre

Schuld, Trauer, Wut, Zweifel

Lass gehen

Wie gern würd' ich dir all das nehmen

Lass gehen

Komm lass die Tür sich drehen, und

Lass gehen

Lass uns weiter gehen

So war das nicht geplant

Dazu gab es nie Drehbuch

Doch jeder von uns spielt seinen Part

In einer Straßenbahn namens Sehnsucht

Uns sie sagt: Lass gehen

Und es war mehr als nur ein Flüstern

Nur als ich aus Saloniki kam

Schien das Licht in Berlin so nüchtern

Szenen der Entfremdung

Nächtelang, die Gespräche

Das letzte Blatt hält sich fest am Ast

Doch der Herbst hatte andere Pläne

(Er sagt: Lass gehen)

Und es weht um die Häuser

Wo es landen wird ungewiss, und

Ich betäub meine Reue (Schnitt)

Ein neues Paar Füße baumelt unterm Tisch

(Und lernt gehen)

Schuld, Trauer, Wut, Zweifel

Lass gehen

Wie gern würd' ich dir all das nehmen

Lass gehen

Komm lass die Tür sich drehen, und

Lass gehen

Lass uns weiter gehen

Ce n’est pas le bonheure

De piquer une aiguille

Dans le coeur d’un pappion

Pour maintenir ses coleures

Alors que son hueur as sonné

Il y a si longtemps, il y a si longtemps

So war das nicht geplant

So stand das nie im Drehbuch

Wir haben gewartet, doch sie ist nie gefahren

Eine Straßenbahn Namens Sehnsucht

Und er schrie: Lass gehen

Er schrieb es, als ich schlief

Als du wieder kamst aus Philadelphia

Hing der Himmel hier seltsam tief

Szenen der Entfremdung

Wir lassen Anwälte reden

Das letzte Blatt krallt sich fest am Ast

Doch der Herbst hatte andere Pläne

(Und sagt: lass gehen)

Und es weht um die Häuser

Und es fällt in die Spree

Dein Name in Schönschrift

Auf dem Blatt Papier, auf dem steht

(Da steht: Lass gehen)

Schuld, Trauer, Wut, Zweifel

Lass gehen

Wie gern würd' ich dir all das nehmen

Lass gehen

Komm lass die Tür sich drehen, und

Lass gehen

Lass uns weiter gehen

Ce n’est pas le bonheure

De piquer une aiguille

Dans le coeur d’un pappion

Pour maintenir ses coleures

Alors que son hueur as sonné

Il y a si longtemps, il y a si longtemps

Lass gehen, gehen, gehen, oh, oh, oh

Lass gehen, gehen, gehen, oh, oh, oh

Провина, смуток, гнів, сумнів

відпустити

Як би я хотів взяти все це від вас

відпустити

Приходь повернути двері і

відпустити

давайте далі

Так не планувалося

Для цього ніколи не було сценарію

Але кожен з нас грає свою роль

У трамваї під назвою туга

А вона каже: відпусти

І це було більше ніж шепіт

Тільки коли я приїхав із Салонік

Світло в Берліні здавалося таким тверезим

сцени відчуження

Цілу ніч розмови

Останній листок міцно тримається за гілку

Але у Осені були інші плани

(Він каже: відпусти)

І віє по хатах

Де він приземлиться, невідомо, і

Я онімію свої жаль (різати)

Під столом бовтається нова пара ніг

(І вчиться ходити)

Провина, смуток, гнів, сумнів

відпустити

Як би я хотів взяти все це від вас

відпустити

Приходь повернути двері і

відпустити

давайте далі

Ce n'est pas le bonheure

De piquer une aiguille

Dans le coeur d'un pappion

Налийте maintenir ses coleures

Alors que son hueur as sunné

Il y a si long temps, il y a si long temps

Так не планувалося

Цього ніколи не було в сценарії

Ми чекали, але вона так і не поїхала

Трамвай на ім’я туга

І він кричав: відпусти

Він написав це, поки я спав

Коли ти повернувся з Філадельфії

Тут дивно низько висило небо

сцени відчуження

Ми дозволяємо юристам говорити

Останній лист міцно чіпляється за гілку

Але у Осені були інші плани

(І каже відпусти)

І віє по хатах

І впадає в Шпрее

Ваше ім'я в каліграфії

На аркуші паперу написано

(В ньому написано відпустити)

Провина, смуток, гнів, сумнів

відпустити

Як би я хотів взяти все це від вас

відпустити

Приходь повернути двері і

відпустити

давайте далі

Ce n'est pas le bonheure

De piquer une aiguille

Dans le coeur d'un pappion

Налийте maintenir ses coleures

Alors que son hueur as sunné

Il y a si long temps, il y a si long temps

Відпусти, йди, йди, ой ой ой

Відпусти, йди, йди, ой ой ой