Драма - MATRANG

Я воскрешал себя вопросами, не глядя

Не глядя на тревожное лицо младшего брата

Пока он спал - я чувствовал безумную усталость

Усталость от того, что не могу ничё исправить

У каждого из нас есть особенная драма

Моя драма убила бит и родилась упрямой

Моя драма кому-то показалась неисправной

Но сравнивать драмы - дело не великанов

Крысы проели пол, и это чистая правда

Пока пол кому-то из семьи был кроватью

Наутро надо было просыпаться очень рано

И в социуме скрыть за улыбкой свои раны

Поэтому сбегал ночами из своего храма

Наутро находил себя на улице и пьяным

В такой юности правда убивала постулаты

А вера превращалась в одиночество, я падал, падал...

Падал, падал столько раз, что начал падать красиво

В двенадцать первый раз дома спалили с никотином

В тринадцать первый раз доставлен из больнички синий

В четырнадцать одежда и еда из магазинов

А всё, что было дальше – это метаморфозы

Потолки из фальши

Полосы из крови

Я там заблудился

Но нашёлся позже

Без души нет смысла

В этих миллионах

Эти миллионы тут не стоят и гроша

Когда в подземелье твоя продана душа

Чтобы оттолкнуться, надо твёрдо встать на дно

Эта музыка - кино, музыка - кино

Эти миллионы тут не стоят и гроша

Когда в подземелье твоя продана душа

Чтобы оттолкнуться, надо твёрдо встать на дно

Эта музыка - кино, музыка - кино

Спасибо, Боже, что хранишь наши дороги

Ты же видишь, я из кожи лезу вон, чтобы их боли

А тем более, голодными не видеть, ни за что мы

Мы, мы были брошенными, а теперь мы, Боже, чуем почву под ногами

И свои дороги, ты же видишь, я из кожи лезу вон, чтобы их боли

А тем более, голодными не видеть, ни за что мы

Мы были брошенными а теперь - мы можем

Я воскресав себе питаннями, не дивлячись

Не дивлячись на тривожне обличчя молодшого брата

Поки він спав - я відчував шалену втому

Втома від того, що не можу нічого виправити

Кожен з нас має особливу драма

Моя драма вбила біт і народилася впертою

Моя драма комусь здалася несправною

Але порівнювати драми - справа не велетнів

Щури проїли підлогу, і це чиста правда

Поки підлога комусь із сім'ї була ліжком

Вранці треба було прокидатися дуже рано

І в соціумі приховати за усмішкою свої рани

Тому бігав ночами зі свого храму

Вранці знаходив себе на вулиці та п'яним

В такій юності правда вбивала постулати

А віра перетворювалася на самоту, я падав, падав...

Падав, падав стільки разів, що почав падати гарно

У дванадцять разів будинки спалили з нікотином

У тринадцять раз доставлений з лікарні синій

У чотирнадцять одяг та їжа з магазинів

А все, що було далі – це метаморфози

Стелі з фальші

Смуги з крові

Я там заблукав

Але знайшовся пізніше

Без душі немає сенсу

У цих мільйонах

Ці мільйони тут не коштують і гроші.

Коли в підземеллі твоя продана душа

Щоб відштовхнутися, треба твердо стати на дно

Ця музика – кіно, музика – кіно

Ці мільйони тут не коштують і гроші.

Коли в підземеллі твоя продана душа

Щоб відштовхнутися, треба твердо стати на дно

Ця музика – кіно, музика – кіно

Дякую, Боже, що зберігаєш наші дороги

Ти ж бачиш, я зі шкіри лізу геть, щоб їх болі

А тим більше голодними не бачити, ні за що ми

Ми, ми були покинуті, а тепер ми, Боже, чуємо ґрунт під ногами

І свої дороги, ти ж бачиш, я зі шкіри лізу геть, щоб їх болі

А тим більше голодними не бачити, ні за що ми

Ми були покинуті, а тепер - ми можемо