Атлантида - Markul

Ну что?

Привет, холодный мир — мой остров Атлантида.

Снег тает на весах, что подарила мне Фемида.

Дождь краполит башку — он знает, что к чему.

Я трачу кислород, который даже не верну.

Ну что?

Привет, холодный мир!

(Эй, о-о-о!)

Ну что?

Привет, холодный мир!

(Эй, о-о-о!)

Ну что?

Привет, холодный...

Будни заражают негативом.

Опять движений ноль, но ведь я не парализован.

Значит, что мы мутим некрасиво, чтобы с нами

Тёрлись те, кто позже может ранить снова.

Тёлок тоже манит доллар, эстетика кварталов.

И сколько б не крутилось — мне по жизни не хватало.

Аппетиты растут!

Эй там, покажите нас тут.

Снова небожители врут.

Яу!

Деньги не играют главную роль.

Купюры улетают, будто конфетти.

От снега нас уже давно не кроет.

Я употребляю ром — это мой антифриз.

Я ненавижу то, что мне не навредит.

И я вроде на виду, но будто взаперти.

Эти люди, я не знал их, тянут в объектив.

Но я на своей волне и нам не по пути.

Ёу!

Чёрно-белый мир в бутылке Sheridan's.

Вряд ли что-то в нём мне новых ощущений даст.

В голове зима, где-то мой последний шанс.

Но я здесь и сейчас.

Ну что?

Привет, холодный мир — мой остров Атлантида.

Снег тает на весах, что подарила мне Фемида.

Дождь краполит башку — он знает, что к чему.

Я трачу кислород, который даже не верну.

Ну что?

Привет, холодный мир!

(Эй, о-о-о!)

Ну что?

Привет, холодный мир!

(Эй, о-о-о!)

Ну что?

Привет, холодный...

Ну що?

Привіт холодний світ - мій острів Атлантида.

Сніг тане на терезах, що подарувала мені Феміда.

Дощ крапає ​​голову — він знає, що до чого.

Я витрачаю кисень, який навіть не поверну.

Ну що?

Привіт холодний світ!

(Гей, о-о-о!)

Ну що?

Привіт холодний світ!

(Гей, о-о-о!)

Ну що?

Привіт холодний...

Будні заражають негативом.

Знову рухів нуль, але ж я не паралізований.

Значить, що ми каламутимо некрасиво, щоби з нами

Терлися ті, хто пізніше може поранити знову.

Теля теж манить долар, естетика кварталів.

І скільки б не крутилося — мені в житті не вистачало.

Апетити ростуть!

Агов, покажіть нас тут.

Знову небожителі брешуть.

Яу!

Гроші не відіграють головну роль.

Купюри відлітають, наче конфетті.

Від снігу нас давно не криє.

Я вживаю ром – це мій антифриз.

Я ненавиджу те, що мені не зашкодить.

І я ніби на виду, але ніби під замком.

Ці люди, я їх не знав, тягнуть в об'єктив.

Але я на своїй хвилі і нам не по дорозі.

Йоу!

Чорно-білий світ у пляшці Sheridan's.

Навряд чи щось у ньому мені нових відчуттів дасть.

У голові зима, десь мій останній шанс.

Але я тут і зараз.

Ну що?

Привіт холодний світ - мій острів Атлантида.

Сніг тане на терезах, що подарувала мені Феміда.

Дощ крапає ​​голову — він знає, що до чого.

Я витрачаю кисень, який навіть не поверну.

Ну що?

Привіт холодний світ!

(Гей, о-о-о!)

Ну що?

Привіт холодний світ!

(Гей, о-о-о!)

Ну що?

Привіт холодний...