25 - Markul

Посмотри, как тлеет закат, сколько их ещё впереди.

25 бывает лишь раз, нас невозможно чем-то смутить.

Горизонт сожмут провода, нас откинут вдаль виражи.

25 бывают лишь раз, но пролетят, как целая жизнь!

За плечами тощий рюкзак, мы вдали от всей суеты.

Замечаем, что здесь не так и воплощаем свои мечты.

Завтра дружба станет ничем, а виной чужие глаза.

За неё ты выскажешь всем, из-за неё ты сходишь с ума.

Из-под ног вылетают лишь искры,

Но мы тут не в погоне за смыслом.

Позади время несётся, как выстрел —

Но время не несётся, как мы с ней.

Дороги до привала нам не надо даром.

Куда бы не кидала, мы не на радарах.

Обитаем там, где удары принимают рано.

Понимая мало, свои раны заливаю в барах.

Это остаётся с нами навсегда,

Как компас, тот что не даст упасть.

Мы ещё успеем свои занять места,

Но пока всё просто: нам 25.

Джин через края.

Я всегда бежал к звёздам, а не стоял.

Кто-то покидал гнёзда, кто-то не стал.

Завтра может быть поздно, вот и финал.

Ха-а, ха-а, ха-а, ха-а!

Горизонт сожмут провода,

И нас откинут вдаль виражи.

Ха-а, ха-а, ха-а, ха-а!

25 бывают лишь раз,

Но пролетят, как целая жизнь!

Где я только не пропадал, да-да (м-м-м);

Уходил под лёд, бежал по волнам (да, да).

Из под ног вылетают лишь искры,

Но мы тут не в погоне за смыслом, ё!

Истина тонет в вине,

Пока риск мы мешаем с игристым.

И миллион мыслей, миллион миль впереди —

Вплавь Рубикон перейти, и накрыть на стол

Для всех своих близких быстро,

Но не перебить аппетит.

Этой ночью джин льётся через края;

Я всегда бежал к звёздам и не стоял;

Кто-то покидал гнёзда, кто-то не стал.

Завтра может быть поздно, вот и финал.

Ха-а, ха-а, ха-а, ха-а!

Горизонт сожмут провода,

И нас откинут вдаль виражи.

Ха-а, ха-а, ха-а, ха-а!

25 бывают лишь раз,

Но пролетят, как целая жизнь!

Горизонт сожмут провода,

И нас откинут вдаль виражи.

25 бывают лишь раз —

Но пролетят, как целая жизнь!

Подивися, як тліє захід сонця, скільки їх ще попереду.

25 буває лише раз, нас неможливо чимось збентежити.

Горизонт стиснуть дроти, нас відкинуть у далечінь віражі.

25 бувають лише раз, але пролетять, як ціле життя!

За плечима худий рюкзак, ми далеко від суєти.

Зауважуємо, що тут не так і втілюємо мрії.

Завтра дружба стане нічим, а провиною чужі очі.

За неї ти висловиш усім, через неї ти божеволієш.

З-під ніг вилітають лише іскри,

Але ми тут не в гонитві за змістом.

Позаду час мчить, як постріл.

Але час не мчить, як ми з нею.

Дороги до привалу нам не треба задарма.

Куди б не кидала, ми не на радарах.

Живемо там, де удари приймають рано.

Розуміючи мало, свої рани заливаю у барах.

Це залишається з нами назавжди,

Як компас, що не дасть впасти.

Ми ще встигнемо свої зайняти місця,

Але поки що все просто: нам 25.

Джин через краї.

Я завжди біг до зір, а не стояв.

Хтось залишав гнізда, хтось не став.

Завтра може бути пізно, то й фінал.

Ха-а, ха-а, ха-а, ха-а!

Горизонт стиснуть дроти,

І нас відкинуть у далечінь віражі.

Ха-а, ха-а, ха-а, ха-а!

25 бувають лише раз,

Але ж пролетять, як ціле життя!

Де я тільки не пропадав, так-так (м-м-м);

Йшов під лід, біг хвилями (так, так).

З-під ніг вилітають лише іскри,

Але ми тут не в гонитві за змістом, е!

Істина тоне у вині,

Поки що ризик ми заважаємо з ігристим.

І мільйон думок, мільйон миль попереду

Вплав Рубікон перейти, і накрити на стіл

Для всіх своїх близьких швидко,

Але не перебити апетиту.

Цієї ночі джин ллється через краї;

Я завжди біг до зір і не стояв;

Хтось залишав гнізда, хтось не став.

Завтра може бути пізно, то й фінал.

Ха-а, ха-а, ха-а, ха-а!

Горизонт стиснуть дроти,

І нас відкинуть у далечінь віражі.

Ха-а, ха-а, ха-а, ха-а!

25 бувають лише раз,

Але ж пролетять, як ціле життя!

Горизонт стиснуть дроти,

І нас відкинуть у далечінь віражі.

25 бувають лише раз —

Але ж пролетять, як ціле життя!