Margarita Gauthier - Horacio Salgán y su Orquesta Típica, Roberto Goyeneche

Música: Joaquín Mora

Letra: Julio Jorge Nelson

Hoy te evoco emocionado, mi divina Margarita

Hoy te añoro en mis recuerdos, ¡oh, mi dulce inspiración!

Soy tu Armando, el que te clama, mi sedosa muñequita

El que te llora… el que reza, embargado de emoción

El idilio que se ha roto me ha robado paz y calma

Y la muerte ha profanado la virtud de nuestro amor

¡Para qué quiero la vida… si mi alma destrozada

Sufre una angustia suprema… vive este cruento dolor

Hoy de hinojos en la tumba donde descansa tu cuerpo

He brindado el homenaje que tu alma suspiró;

He llevado el ramillete de camelias ya marchitas

Que aquel día me ofreciste como emblema de tu amor

Al ponerlas junto al lecho donde dormías tranquila

Una lágrima muy tierna de mis ojos descendió

Y rezando por tu alma, mi divina Margarita

Un sollozo entrecortado en mi pecho se anidó

Nunca olvido aquella noche que besándome en la boca

Una camelia muy frágil de tu pecho se cayó;

La tomaste tristemente, la besaste como loca

Y entre aquellos pobres pétalos, una mancha apareció

¡Era sangre que vertías!

¡Oh, mi pobre Margarita!

Eran signos de agonía… eran huellas de tu mal

Y te fuiste lentamente, vida mía, muñequita

Pues la Parca te llamaba con su sorna tan fatal

Музика: Хоакін Мора

Слова: Хуліо Хорхе Нельсон

Сьогодні я викликаю у вас почуття, моя божественна Маргарито

Сьогодні я сумую за тобою в своїх спогадах, о, моє миле натхнення!

Я твій Армандо, той, що волає до тебе, моя шовковиста лялечко

Той, хто плаче за тобою... той, хто молиться, переповнений емоціями

Зламана ідилія позбавила мене спокою і спокою

І смерть осквернила чесноту нашої любові

Навіщо мені життя... якщо моя розбита душа

Він страждає від найвищої муки... він живе цим кривавим болем

Сьогодні на колінах у могилі, де спочиває твоє тіло

Я віддав шану, за якою зітхала твоя душа;

Я принесла букет камелій вже зів’ялих

Того дня ти запропонував мені як емблему свого кохання

Поклавши їх біля ліжка, де ви спокійно спали

З моїх очей впала дуже ніжна сльоза

І молюся за твою душу, моя божественна Маргарито

Рваний ридання влаштувався в моїх грудях

Я ніколи не забуду ту ніч, коли мене поцілували в уста

З твоїх грудей впала дуже тендітна камелія;

Ти взяв її сумно, ти цілував її, як божевільний

І між тими бідними пелюстками з’явилася пляма

Це ти пролила кров!

О моя бідна Маргарет!

Це були ознаки агонії... це були сліди вашого зла

І пішла ти поволі, життя моє, лялечко

Ну, Жнець подзвонив вам своїм фатальним сарказмом