Je n'ai plus rien à te donner - Marc Lavoine

verse 1Tout s’arrête un jour, le soleil dans les yeux.

On croit plus à l’amour et l’on se sent si vieux.

Les tremblements d’cœur, les frissons sur la peau.

Juste après la douceur, on se tourne le dos.

Tout s’arrête un jour à garder les blessures.

On appelle au secours, on se dit des mots durs.

chorusJe n’ai plus rien à te

donner que ma tendresse et mon passé.

Les caresses, les promesses, les baisers, tu sais, c’est terminé !

Je n’ai plus rien à te donner que mon espoir et mes pensées.

Les miroirs des mémoires déformés, en nous, se sont cassés.

Je n’ai plus rien à te donner.

verse 2Tout s’arrête un jour, envahi par le vide

On attend le retour comme un enfant livide.

Les après-midi, les statues des jardins

Se meurent avec l’ennui dans le creux de nos reins.

chorusJe n’ai plus rien à te

donner que ma tendresse et mon passé.

Les caresses, les promesses, les baisers, tu sais, c’est terminé !

Je n’ai plus rien à te donner que mon espoir et mes pensées.

Les miroirs des mémoires déformés, en nous, se sont cassés.

Je n’ai plus rien à te donner.

outroTout s’arrête un jour, on s’endort sous la

pluie.

On s’en va pour toujours, on est déjà parti.

вірш 1 Все зупиняється одного дня, сонце в твоїх очах.

Ви більше не вірите в кохання і відчуваєте себе таким старим.

Серце тремтить, тремтіння на шкірі.

Відразу після солодощі повертаємося спиною.

Одного дня все зупиняється, щоб утримати рани.

Ми кличемо на допомогу, говоримо один одному різкі слова.

приспів Я більше нічого не маю для тебе

віддай тільки мою ніжність і моє минуле.

Пестки, обіцянки, поцілунки, знаєте, кінець!

Мені нічого не залишилося дати тобі, крім моєї надії та моїх думок.

Дзеркала спотворених спогадів всередині нас розбилися.

Мені більше нічого дати тобі.

вірш 2 Одного дня все зупиняється, охоплене порожнечею

Чекаємо повернення, як скажена дитина.

Після обіду статуї в садах

Помри з нудьги в западині наших стегон.

приспів Я більше нічого не маю для тебе

віддай тільки мою ніжність і моє минуле.

Пестки, обіцянки, поцілунки, знаєте, кінець!

Мені нічого не залишилося дати тобі, крім моєї надії та моїх думок.

Дзеркала спотворених спогадів всередині нас розбилися.

Мені більше нічого дати тобі.

outroВсе зупиняється одного дня, ми засинаємо під

дощ.

Ми пішли назавжди, ми вже пішли.