Räume - Marathonmann

Die Räume werden enger

Die Luft wird langsam knapp

Die Messer immer schärfer

Und die Pfeiler brechen ab

Und schwarze Löcher immer tiefer

Die Blockaden immer höher

Deine Schuhe festgeklebt

Und sind verschoben

Der Himmel, er ist grau

Doch die Gedanken werden klarer

Nur Silhouetten zu erkennen

Doch du siehst

Die Erinnerung will schwinden

Doch du hast sie fest verankert

Sie ist das letzte

Was noch übrig ist von dir

Sie ist das letzte

Was noch übrig ist von dir

Denn die Erinnerung will schwinden

Doch du hast sie fest verankert

Und es rattern die Motoren, doch der Lärm ist unerträglich

Und es rattern die Motoren, doch der Lärm ist unerträglich

Und es rattern die Motoren, doch der Lärm ist unerträglich

Und es rattern die Motoren, doch der Schmerz ist unerträglich

All die Stimmen und Gesichter

Und selbst die Dunkelheit der Lichter

Sie sind Veränderung

Die kein Auge jemals sah

Die Veränderung

Die ihn

Und es rattern die Motoren

Doch der Lärm ist unerträglich

Und es rattern die Motoren

Doch der Schmerz ist unerträglich

Кімнати стають тіснішими

Повітря стає дефіцитним

Ножі стають гострішими

І стовпи обламуються

І чорні діри стають глибшими

Блокади стають все більшими

Ваші черевики приклеєні

І відкладаються

Небо, воно сіре

Але думки стають зрозумілішими

Видно лише силуети

Але бачиш

Пам’ять згасне

Але ви їх міцно закріпили

Вона остання

Що від вас залишилося

Вона остання

Що від вас залишилося

Бо пам’ять хоче згаснути

Але ви їх міцно закріпили

І двигуни деренчать, але шум нестерпний

І двигуни деренчать, але шум нестерпний

І двигуни деренчать, але шум нестерпний

І двигуни гримлять, але біль нестерпний

Всі голоси і обличчя

І навіть темрява вогнів

Ви зміна

що жодне око ніколи не бачило

Зміна

його

І двигуни гримлять

Але шум нестерпний

І двигуни гримлять

Але біль нестерпний