Он - Мара

Он говорил: я видел полярный день.

Видел зверя следы, на воде круги.

Он говорил: я уходить не хотел.

Но надо плыть, кругом враги.

Он говорил: мы будем зверя гнать!

До талого или до конца.

За дочерей наших, жен и мать.

Пока горит огонь в сердцах!

Взорваны все посты!

Мой корабельный флаг - моя совесть.

Я за себя больше не беспокоюсь -

Есть только ты!

Сорваны все слои.

Я принимаю новое имя.

Это последний шаг.

Возьми меня в руки твои!

Он говорил: сегодня не перейти.

На перевале замерзший туман.

Линия жизни может спасти!

Но камни стреляют,

Времени мало.

Он говорил: их много, я окружен!

Я так решил: за своих, за всех, за тебя.

Красной ракетой вверх, как острым ножом -

Я вызываю огонь на себя!

Взорваны все посты!

Мой корабельный флаг - моя совесть.

Я за себя больше не беспокоюсь -

Есть только ты!

Сорваны все слои.

Я принимаю новое имя.

Это последний шаг.

Возьми меня в руки твои!

Він казав: Я бачив полярний день.

Бачив звіра сліди, на воді кола.

Він казав: я йти не хотів.

Але треба плисти, кругом вороги.

Він говорив: ми будемо гнати звіра!

До талого чи до кінця.

За дочок наших, дружин та матір.

Поки що горить вогонь у серцях!

Висаджено всі пости!

Мій корабельний прапор – моя совість.

Я за себе більше не турбуюся

Є тільки ти!

Зірвані всі шари.

Я приймаю нове ім'я.

Це останній крок.

Візьми мене до рук твоїх!

Він казав: сьогодні не перейти.

На перевалі замерзлий туман.

Лінія життя може врятувати!

Але каміння стріляють,

Часу мало.

Він казав: їх багато, я оточений!

Я так вирішив: за своїх, за всіх за тебе.

Червоною ракетою вгору, як гострим ножем.

Я викликаю вогонь!

Висаджено всі пости!

Мій корабельний прапор – моя совість.

Я за себе більше не турбуюся

Є тільки ти!

Зірвані всі шари.

Я приймаю нове ім'я.

Це останній крок.

Візьми мене до рук твоїх!