La Puerta Azul - Maná

La conoci de quince aos,

El abri la puerta Azul, se enamor,

Sueos en el aire, diamantes Del cielo caen,

Que no dan para vivir.

Una y otra vez, fue quedndose en sus brazos,

Arrodillado a sus pies, l ya cay,

Seduce como Su pecho, conduce a la fragi-lidad,

Siente que Se va a quebrar.

Coro

Una puerta azul, nunca hay que abrirla,

Las Pesadillas son muy largas.

Una puerta azul, No hay que ni tocarla,

Piensa que es mejor Dejarla.

Es ms linda que la linda,

Y de un golpe de Conciencia cae su antifaz

Sucia, Loca, Lo quiere matar,

Haba droga en la puerta azul.

Coro

Una puerta azul, nunca hay que abrirla,

Las Pesadillas son muy largas.

Una puerta azul, No hay que ni tocarla,

Piensa que es mejor Dejarla.

Я зустрів її п'ятнадцятирічної,

Відчинив Блакитні двері, закохався,

Мрії в повітрі, діаманти падають з неба,

Не дають жити.

Вона знову і знову залишалася в його обіймах,

Ставши на коліна біля його ніг, він уже впав,

Спокушає, як Його груди, веде до крихкості,

Таке відчуття, що він розірветься.

Приспів

Сині двері, ти ніколи не повинен їх відкривати,

Кошмари дуже тривалі.

Сині двері, до них навіть не треба торкатися,

Він вважає, що краще залишити її.

Вона гарніша за красиву,

І від удару Совісті його маска падає

Брудна, божевільна, вона хоче його вбити,

На синіх дверях був дурман.

Приспів

Сині двері, ти ніколи не повинен їх відкривати,

Кошмари дуже тривалі.

Сині двері, до них навіть не треба торкатися,

Він вважає, що краще залишити її.