En El Muelle de San Blas - Maná

Ella despidió a su amor.

El partió en un barco en el muelle de San Blas.

El juró que volvería,

Y empapada en llanto ella juró que esperaría…

Miles de lunas pasaron,

Y siempre ella estaba en el muelle,

Esperando…

Muchas tardes se anidaron,

Se anidaron en su pelo

Y en sus labios.

Llevaba el mismo vestido

y por si él volviera no se fuera a equivocar.

Los cangrejos le mordían

Su ropaje, su tristeza y su ilusión…

Y el tiempo se escurrió,

Y sus ojos se le llenaron de amaneceres.

Y del mar se enamoró,

Y su cuerpo se enraizó

En el muelle.

Sola,

Sola en el olvido.

Sola,

Sola con su espíritu.

Sola,

Sola con su amor el mar.

Sola…

En el muelle de San Blas.

Su cabello se blanqueó

Pero ningún barco a su amor le devolvía.

Y en el pueblo le decían,

Le decían la loca del muelle de San Blas.

Y una tarde de abril

La intentaron transladar al manicomio;

Nadie la pudo arrancar,

Y del mar nunca jamás la separaron.

Sola,

Sola en el olvido.

Sola,

Sola con su espíritu.

Sola,

Sola con su amor el mar.

Sola…

En el muelle de San Blas.

Sola en el olvido.

Sola con su espíritu.

Sola con su amor el mar.

Sola,

Sola en el olvido.

Sola,

Sola con su espíritu.

Sola,

Sola con su amor el mar.

Sola…

En el muelle de San Blas.

Se quedó…

Se quedó…

Sola, sola.

Se quedó…

Se quedó…

Con el sol y con el mar.

Se quedó ahí,

Se quedó hasta el fin.

Se quedó ahí,

Se quedó en el muelle de San Blas.

Sola, sola, sola.

Вона запалила своє кохання.

Він виїхав на човні біля пристані Сан-Блас.

Він поклявся, що повернеться

І залита сльозами, вона поклялася, що буде чекати...

Пройшли тисячі місяців,

І вона завжди була на пристані,

В очікуванні…

Багато пополудні вони гніздилися,

Вони гніздилися в її волоссі

І на її губах.

носила ту саму сукню

і якщо він повернеться, то не помилиться.

Краби вкусили його

Його одяг, його смуток і його ілюзія...

І час зник

І його очі були сповнені світанок.

І він закохався в море,

І його тіло прижилося

Навесні.

наодинці,

Самотній у забутті.

наодинці,

Наодинці зі своїм духом.

наодинці,

Наодинці з нею люблю море.

На самоті…

На пристані Сан-Блас.

Його волосся побіліло

Але жоден корабель не повернувся до його кохання.

А в місті йому сказали:

Її називали божевільною з пірсу Сан-Блас.

І одного квітневого дня

Її намагалися перевести до притулку;

Ніхто не міг його витягнути

І ніколи не відділяли її від моря.

наодинці,

Самотній у забутті.

наодинці,

Наодинці зі своїм духом.

наодинці,

Наодинці з нею люблю море.

На самоті…

На пристані Сан-Блас.

Самотній у забутті.

Наодинці зі своїм духом.

Наодинці з нею люблю море.

наодинці,

Самотній у забутті.

наодинці,

Наодинці зі своїм духом.

наодинці,

Наодинці з нею люблю море.

На самоті…

На пристані Сан-Блас.

Він залишився…

Він залишився…

самотній, один

Він залишився…

Він залишився…

І з сонцем, і з морем.

Він залишився там

Він залишився до кінця.

Він залишився там

Він залишився на пристані Сан-Блас.

На самоті, на самоті, наодинці.