Neukölln - Madeline Juno

Ich will nie wieder

Nie wieder nach Neukölln

Nie wieder fühlen, was ich vergessen will

Ich lass' mir lieber

Mein Herz mit Teer füllen

Denn wenn es kalt wird, ist es endlich still

Ich fühl mich leer

Denn ich bin nicht mal mehr traurig

Ich bin nicht mehr wütend

Ich bin alles wofür ich die Worte nicht find'

Erst Tage, dann Wochen

Jetzt sind Monate vorbei

Nur wohin

Mit all meinen Fragen

Bestimmt nehm' ich sie ins Grab

Oh well, then

Vielleicht war es nie gut genug

War ich dir zu viel?

Sag mir wozu

All die Jahre

«Für immer ich und du»

Sag mir wozu, oh

Ich will nie wieder

Nie wieder nach Neukölln

Nie wieder fühlen, was ich vergessen will

Ich lass' mir lieber

Mein Herz mit Teer füllen

Denn wenn es kalt wird, ist es endlich still

Und wenn ich von Liebe sprach

Hab ich immer dich gemeint

Hab ich an Vertrauen gedacht

Fielen mir nur uns beide ein

Ich will nie wieder

Nie wieder nach Neukölln

Nie wieder nach Neukölln

Wieso über's Telefon

Und warum genau nachts um drei, huh?

Du hast gewusst, ich war allein

Du bist nur kurz weggeflogen

Dann kamst du nie wieder heim

Weil, so face-to-face soll schmerzhaft sein

Und ich hab' dich angefleht

Komm, bitte nur ein Gespräch

Damit ich versteh' wieso du gehst

Wieso können wir nicht reden?

Vielleicht war ich nie mehr wert als nichts für dich, oh

Ich will nie wieder

Nie wieder nach Neukölln

Nie wieder fühlen, was ich vergessen will

Ich lass' mir lieber

Mein Herz mit Teer füllen

Denn wenn es kalt wird, ist es endlich still

Und wenn ich von Liebe sprach

Hab ich immer dich gemeint

Hab ich an Vertrauen gedacht

Fielen mir nur uns beide ein

Ich will nie wieder

Nie wieder nach Neukölln

Nie wieder nach Neukölln

я ніколи не хочу повертатися

Ніколи більше в Нойкельн

Ніколи більше не відчувати того, що я хочу забути

Я вважаю за краще не робити

Наповни моє серце дьогтем

Бо коли стає холодно, нарешті стає тихо

я відчуваю себе порожнім

Бо я вже навіть не сумую

Я вже не гніваюся

Я все, для чого не можу знайти слів

Спочатку дні, потім тижні

Минули місяці

тільки де

З усіма моїми запитаннями

Я впевнений, що заберу її в могилу

Ну добре тоді

Можливо, це ніколи не було достатньо добре

чи був я занадто для тебе?

скажи мені чому

всі роки

"Назавжди я і ти"

Скажи мені чому, о

я ніколи не хочу повертатися

Ніколи більше в Нойкельн

Ніколи більше не відчувати того, що я хочу забути

Я вважаю за краще не робити

Наповни моє серце дьогтем

Бо коли стає холодно, нарешті стає тихо

І коли я говорив про кохання

Я завжди мав на увазі тебе

Я думав про довіру

Я можу думати тільки про нас двох

я ніколи не хочу повертатися

Ніколи більше в Нойкельн

Ніколи більше в Нойкельн

Чому по телефону?

А чому саме о третій ранку, га?

Ти знав, що я один

Ти відлетів ненадовго

Тоді ти більше не повертався додому

Бо віч-на-віч має бути боляче

І я благав тебе

Давай, лише розмова, будь ласка

Щоб я зрозумів, чому ти йдеш

Чому ми не можемо поговорити?

Можливо, я ніколи не був для тебе більшим, ніж нічого, о

я ніколи не хочу повертатися

Ніколи більше в Нойкельн

Ніколи більше не відчувати того, що я хочу забути

Я вважаю за краще не робити

Наповни моє серце дьогтем

Бо коли стає холодно, нарешті стає тихо

І коли я говорив про кохання

Я завжди мав на увазі тебе

Я думав про довіру

Я можу думати тільки про нас двох

я ніколи не хочу повертатися

Ніколи більше в Нойкельн

Ніколи більше в Нойкельн