Marco Polo (De l'opérette "Le secret de Marco Polo") - Luis Mariano

Au long des routes, au gré des flots

Et tout autour de la Terre

J’ai fait claquer comme un drapeau

Le nom de Marco Polo

J’ai eu les roses d’Ispahan

Et l’Inde aux mille mystères

Où brillent encore plus de diamants

Que d'étoiles au firmament

J’ai vu tant de merveilles et vu tant de trésors

Que j’en rêve encore

J’ai vu l’enchantement du soleil du Levant

Et les nuits de l’Orient

Mais un désir toujours nouveau

Une éternelle chimère

Au long des routes, au gré des flots

Appellent Marco Polo

Je n’ai jamais, jamais suivi

La route la plus sûre

Je suis toujours bien moins épris

D’amour que d’aventure

La blonde et la brune

Venaient tour à tour

Sous le clair de lune

M’offrir de l’amour

Mais l’une après l’autre, je les oubliais

Vers mon destin je partais

Au long des routes, au gré des flots

Et tout autour de la Terre

Vers des pays toujours nouveaux

S’en allait Marco Polo

Parmi les roses d’Ispahan

Dans l’Inde aux mille mystères

J’ai vu des belles aux yeux troublants

Qui m’ont souri tendrement

J’ai vu tant de merveilles et vu tant de trésors

Que j’en rêve encore

Mais je cherche à présent le bonheur que j’attends

De l’amour le plus ardent

Au long des routes, au gré des flots

Et tout autour de la Terre

Aller sans trêve et sans repos

Et repartir aussitôt

Voilà le sort toujours nouveau

La vie de Marco Polo !

По дорогах, по хвилях

І по всьому світу

Я махнув, як прапором

Ім'я Марко Поло

У мене були троянди Іспахану

І Індія тисячі таємниць

Де сяє більше діамантів

Скільки зірок на небосводі

Я бачив стільки чудес і бачив стільки скарбів

Що я досі мрію

Я бачив чари сонця, що сходить

І ночі Сходу

Але завжди нове бажання

Вічна химера

По дорогах, по хвилях

Зателефонуйте Марко Поло

Я ніколи, ніколи не слідував

Найбезпечніша дорога

Я все одно набагато менше закоханий

Про любов, ніж про пригоди

Блондинка і брюнетка

прийшли по черзі

Під місячним світлом

дай мені любов

Але один за одним я їх забував

Назустріч своїй долі я йшов

По дорогах, по хвилях

І по всьому світу

До постійно нових країн

Марко Поло йшов

Серед троянд Ісфахану

В Індії тисяча таємниць

Я бачив красунь з тривожними очима

Який ніжно посміхнувся мені

Я бачив стільки чудес і бачив стільки скарбів

Що я досі мрію

Але тепер я шукаю щастя, якого прагну

Найпалкішого кохання

По дорогах, по хвилях

І по всьому світу

Іди без перемир'я і без відпочинку

І негайно відійти

Це доля завжди нова

Життя Марко Поло!