Cara - Lucio Dalla

Cosa ho davanti

Non riesco più a parlare

Dimmi cosa ti piace

Non riesco a capire

Dove vorresti andare

Vuoi andare a dormire

Quanti capelli che hai

Non si riesce a contare

Sposta la bottiglia

E lasciami guardare

Se di tanti capelli

Ci si può fidare

Conosco un posto nel mio cuore

Dove tira sempre il vento

Per i tuoi pochi anni

E per i miei che sono cento

Non c'è niente da capire

Basta sedersi ed ascoltare

Perché ho scritto

Una canzone per ogni pentimento

E debbo stare attento

A non cadere nel vino

O finir dentro ai tuoi occhi

Se mi vieni più vicino

La notte ha il suo profumo

E puoi cascarci dentro

Che non ti vede nessuno

Ma per uno come me, poveretto

Che voleva prenderti per mano

E cascare dentro un letto

Che pena, che nostalgia

Non guardarti negli occhi

E dirti un’altra bugia

Almeno non ti avessi incontrato

Io che qui sto morendo

E tu che mangi il gelato

Tu corri dietro al vento

E sembri una farfalla

E con quanto sentimento

Ti blocchi e guardi la mia spalla

Se hai paura a andar lontano

Puoi volarmi nella mano

Ma so già cosa pensi

Tu vorresti partire

Come se andare lontano

Fosse uguale a morire

E non c'è niente di strano

Ma non posso venire

Così come una farfalla

Ti sei alzata per scappare

Ma ricorda che a quel muro

Ti avrei potuta inchiodare

Se non fossi uscito fuori

Per provare anch’io a volare

E la notte cominciava

A gelare la mia pelle

Una notte madre che cercava

Di contare le sue stelle

Io lì sotto ero uno sputo

E ho detto — olè sono perduto —

La notte sta morendo

Ed è cretino cercare

Di fermare le lacrime ridendo

Ma per uno come me, l’ho già detto

Che voleva prenderti per mano

E volare sopra un tetto

Lontano si ferma un treno

Ma che bella mattina, il cielo è sereno

Buonanotte, anima mia

Adesso spengo la luce e così sia

Що переді мною

Я більше не можу говорити

Скажи мені, що тобі подобається

я не розумію

Куди б ти пішов

Хочеш спати

Скільки у вас волосся

Ви не вмієте рахувати

Перемістіть пляшку

І дозвольте мені подивитися

Якщо волосся багато

Цьому можна довіряти

Я знаю місце в своєму серці

Де завжди віє вітер

За кілька твоїх років

А для моїх, яких сто

Нема чого розуміти

Просто сядьте і послухайте

Тому що я написав

Пісня на кожне покаяння

І я маю бути обережним

Щоб не впасти у вино

Або це потрапить у ваші очі

Якщо ти підйдеш до мене ближче

Ніч має свій запах

І на це можна потрапити

Щоб вас ніхто не бачив

Але для такого, як я, бідолаха

Хто хотів взяти тебе за руку

І впасти в ліжко

Який біль, яка ностальгія

Не дивіться собі в очі

І скажу тобі ще одну неправду

Принаймні я тебе не зустрічав

Я, який тут помираю

І ви, хто їсть морозиво

Ти біжиш за вітром

А ти схожий на метелика

І з яким почуттям

Ти зупинись і подивись на моє плече

Якщо боїшся йти далеко

Можеш влетіти мені в руку

Але я вже знаю, що ти думаєш

Ви б хотіли піти

Ніби йти далеко

Це було те саме, що померти

І в цьому немає нічого дивного

Але я не можу прийти

Так само як і метелик

Ти встав, щоб тікати

Але пам’ятайте це до тієї стіни

Я міг би прибити тебе

Якби я не вийшов

Щоб теж спробувати літати

І почалася ніч

Щоб заморозити мою шкіру

Однієї ночі мати, яка шукала

Щоб порахувати свої зірки

Я був там під плювом

І я сказав - ну хіба я загубився -

Ніч вмирає

І нерозумно пробувати

Щоб зупинити сльози сміхом

Але для таких, як я, я вже сказав це

Хто хотів взяти тебе за руку

І літати над дахом

Далеко зупиняється потяг

Який прекрасний ранок, небо чисте

Доброї ночі, душа моя

Тепер я вимикаю світло, і нехай буде так