Sulla Rotta Di Cristoforo Colombo - Edoardo De Angelis, Lucio Dalla

La mia casa era sul porto, i miei sogni in riva al mare

Diventavo marinaio, ero pronto per partire

Sulla rotta di Cristoforo Colombo io volevo andare via

Per scoprire un nuovo mondo ai confini del mio mare

E scordare casa mia…

Fu una sera di gennaio che mio padre mi portò

Su una barca senza vela che sapeva dove andare

A gettare la mia rete dietro al faro, poi mi disse figlio mio

Questa rete è la tua vita, manda a fondo tutti i sogni

Come un giorno ho fatto io…

Ogni sera torno a casa con il sale sulla pelle

Ma negli occhi e nel mio cuore ho le stelle

Che potrebbero guidare la mia nave in mare aperto

Mentre invece qui nel porto io comincio ad invecchiare…

Ogni sera all’osteria io racconto al mio bicchiere

Di tempeste che ho incontrato quando il cielo incontra il mare

E una notte senza stelle ho visto Dio dentro nuvole leggere

Era ad ovest di Tahiti, anche lui è un marinaio

E a vederlo fa piacere…

Ogni giorno c'è chi parte verso isole lontane

Ma la gente qui nel porto è sempre uguale

Ogni sera guarda il mare e non ha niente da dire

A pensarci sembra quasi che lo voglia ringraziare…

Мій дім був у гавані, мої мрії на березі моря

Я став моряком, я був готовий йти

По маршруту Христофора Колумба хотів виїхати

Відкрити новий світ на краю мого моря

І забудь мій дім...

Був січневий вечір, коли мене взяв батько

На човні без вітрила, що знала, куди йти

Закинути свою сітку за маяк, тоді він сказав мені мій син

Ця мережа - твоє життя, занури всі мрії на дно

Як я зробив одного дня...

Щовечора я приходжу додому з сіллю на шкірі

Але в моїх очах і в серці у мене зірки

Це могло б вивести мій корабель у море

Тоді як тут, у порту, я починаю старіти...

Щовечора в таверні я кажу свою склянку

Про бурі, які я зустрів, коли небо зустрічається з морем

І однієї беззіркової ночі я побачив Бога у світлих хмарах

Він був на захід від Таїті, він теж моряк

І це приємно бачити...

Щодня є ті, хто від’їжджає на далекі острови

Але люди тут, у порту, завжди однакові

Щовечора він дивиться на море і нічого сказати

Думаючи про це, здається, що я хочу йому подякувати...