Com'è profondo il mare - Lucio Dalla, Pia, Franco Battiato

Ci nascondiamo di notte

Per paura degli automobilisti

Degli inotipisti

Siamo i gatti neri

Siamo i pessimisti

Siamo i cattivi pensieri

E non abbiamo da mangiare

Com'è profondo il mare

Com'è profondo il mare

Babbo, che eri un gran cacciatore

Di quaglie e di faggiani

Caccia via queste mosche

Che non mi fanno dormire

Che mi fanno arrabbiare

Com'è profondo il mare

Com'è profondo il mare

E' inutile

Non c'è più lavoro

Non c'è più decoro

Dio o chi per lui

Sta cercando di dividerci

Di farci del male

Di farci annegare

Com'è profondo il mare

Com'è profondo il mare

Con la forza di un ricatto

L’uomo diventò qualcuno

Resuscitò anche i morti

Spalancò prigioni

Bloccò sei treni

Con relativi vagoni

Innalzò per un attimo il povero

Ad un ruolo difficile da mantenere

Poi lo lasciò cadere

A piangere e a urlare

Solo in mezzo al mare

Com'è profondo il mare

Poi da solo l’urlo

Diventò un tamburo

E il povero come un lampo

Nel cielo sicuro

Cominciò una guerra

Per conquistare

Quello scherzo di terra

Che il suo grande cuore

Doveva coltivare

Com'è profondo il mare

Com'è profondo il mare

Ma la terra

Gli fu portata via

Compresa quella rimasta addosso

Fu scaraventato

In un palazzo, in un fosso

Non ricordo bene

Poi una storia di catene

Bastonate

E chirurgia sperimentale

Com'è profondo il mare

Com'è profondo il mare

Intanto un mistico

Forse un’aviatore

Inventò la commozione

E rimise d’accordo tutti

I belli con i brutti

Con qualche danno per i brutti

Che si videro consegnare

Un pezzo di specchio

Così da potersi guardare

Com'è profondo il mare

Com'è profondo il mare

Frattanto i pesci

Dai quali discendiamo tutti

Assistettero curiosi

Al dramma collettivo

Di questo mondo

Che a loro indubbiamente

Doveva sembrar cattivo

E cominciarono a pensare

Nel loro grande mare

Com'è profondo il mare

Nel loro grande mare

Com'è profondo il mare

E' chiaro

Che il pensiero dà fastidio

Anche se chi pensa

E' muto come un pesce

Anzi un pesce

E come pesce è difficile da bloccare

Perchè lo protegge il mare

Com'è profondo il mare

Certo

Chi comanda

Non è disposto a fare distinzioni poetiche

Il pensiero come l’oceano

Non lo puoi bloccare

Non lo puoi recintare

Così stanno bruciando il mare

Così stanno uccidendo il mare

Così stanno umiliando il mare

Così stanno piegando il mare

Вночі ховаємось

Через страх автомобілістів

Інотипістів

Ми чорні коти

Ми песимісти

Ми погані думки

І нам не треба їсти

Яке глибоке море

Яке глибоке море

Дід Мороз, ти був чудовим мисливцем

З перепелів і фазанів

Позбавтеся від цих мух

Це не дає мені спати

Це мене злить

Яке глибоке море

Яке глибоке море

Це марно

Більше роботи немає

Декору більше немає

Бог чи хто за нього

Він намагається нас розділити

Щоб нам боляче

Щоб ми потонули

Яке глибоке море

Яке глибоке море

З силою шантажу

Людина стала кимось

Він також воскрешав мертвих

Він відкривав тюрми

Він заблокував шість поїздів

З спорідненими вагонами

Він на мить підняв бідолаху

Важку роль утримати

Потім він кинув його

Плакати і кричати

На самоті посеред моря

Яке глибоке море

Потім крик наодинці

Це стало барабаном

А бідолаха як блискавка

У безпечному небі

Почалася війна

Завойовувати

Той злам землі

Яке його велике серце

Він повинен був культивувати

Яке глибоке море

Яке глибоке море

Але земля

У нього це забрали

У тому числі й той, що залишився на ньому

Його кинули

У палаці, в рові

Я погано пам'ятаю

Потім історія ланцюгів

Побитий

І експериментальна хірургія

Яке глибоке море

Яке глибоке море

А тим часом містик

Можливо, авіатор

Він винайшов емоції

І він повернув усіх у дорогу

Прекрасне з потворним

З певною шкодою для потворних

Хто бачив себе доставленим

Шматок дзеркала

Так що можна подивитися на себе

Яке глибоке море

Яке глибоке море

Тим часом риба

З якого ми всі походимо

Очевидці спостерігали

До колективної драми

З цього світу

Що для них, безсумнівно

Мабуть, це погано виглядало

І вони почали думати

У їхньому великому морі

Яке глибоке море

У їхньому великому морі

Яке глибоке море

Ясно

Щоб думка турбувала

Навіть якщо хто думає

Він мовчить, як риба

Справді риба

І як рибу важко заблокувати

Бо море його захищає

Яке глибоке море

звичайно

Хто головний

Він не бажає робити поетичні відмінності

Думка як океан

Ви не можете його заблокувати

Ви не можете його обгородити

Так вони горять море

Так вони вбивають море

Так вони принижують море

Так вони складають море