Свобода - Loc-Dog

Знаешь, жизнь меняет нас сначала и после,

Но твердо уверен: мы можем остаться.

Времени не осторожное, после — прощайте,

Отчаянные люди с бесславным финалом.

Я здесь все также стою на своем,

И по привычке мне любого количества мало.

Куда бы нас шальная судьба не кидала,

Все будет хорошо, и об этом споем!

Мой лучший друг — это ветер,

Прорастаю сорняком среди районов,

Где обществу ничего не светит.

В основе этого творчества шутки со смертью,

Спасибо Богу, что оставил зерно в моем сердце.

Я снова начинаю расти, борются демоны и ангелы —

А значит, меня можно спасти!

Зима или лето, каждый день

По ступеньке двигаюсь к свету

Припев:

Который живет внутри.

Мне хочется, чтоб в этом

MP3 было что-то чуть больше, чем мода.

Хочу, чтобы этот звук измерялся в количестве

Поднятых рук — это чувство и есть свобода!

Веришь, я не вижу в их жизнях несчастье,

Только слышу в оправданье ленивые стоны!

Жизнь все меняет порой в одночасье,

И за папино лавэ не накажут условно.

Вверх, к небу, сквозь дворовую грязь,

Ее не смыть этим лоском, как бы я высоко ни поднялся.

Знаю, по утрам — общественный транспорт,

Не знаю, чем живет их великая власть!

Пускай все делят и пилят, им точно не отнять

У человека то, что нажито годами усилий.

Надеюсь те, кто знал меня раньше, простили.

Желаю им удачи и двигаюсь дальше.

За окнами московская ночь, борются демоны и ангелы,

И значит, мне можно помочь!

Неважно, один или с кем-то, —

Каждый день, понемногу, двигаюсь к свету!

Припев:

Который живет внутри.

Мне хочется, чтоб в этом

MP3 было что-то чуть больше, чем мода.

Хочу, чтобы этот звук измерялся в количестве

Поднятых рук — это чувство и есть свобода!

Знаєш, життя змінює нас спочатку і після,

Але твердо впевнений: ми можемо залишитися.

Часу не обережне, після — прощайте,

Відчайдушні люди з безславним фіналом.

Я тут все також стою на своєму,

І за звичкою мені будь-якої кількості мало.

Куди б нас шалена доля не кидала,

Все буде добре, і про це заспіваємо!

Мій найкращий друг— це вітер,

Проростаю бур'яном серед районів,

Де суспільству нічого не світить.

В основі цієї творчості жарти зі смертю,

Дякую Богові, що залишив зерно в моєму серці.

Я знову починаю рости, борються демони і ангели

А значить, мене можна врятувати!

Зима чи літо, щодня

Східцем рухаюся до світла

Приспів:

Що живе всередині.

Мені хочеться, щоб у цьому

MP3 було щось трохи більше, ніж мода.

Хочу, щоб цей звук вимірювався в кількості.

Піднятих рук - це почуття і є свобода!

Віриш, я не бачу в житті нещастя,

Тільки чую в виправдання ледачі стогін!

Життя все міняє часом в одночас,

І за папино лаве не покарають умовно.

Вгору, до неба, крізь дворовий бруд,

Її не змити цим лоском, як би я високо ні піднявся.

Знаю, вранці — громадський транспорт,

Не знаю, чим живе їх велика влада!

Нехай все ділять і пилять, їм точно не відібрати

У людини те, що нажито роками зусиль.

Сподіваюся, ті, хто знав мене раніше, пробачили.

Бажаю їм удачі і рухаюся далі.

За вікнами московська ніч, борються демони та ангели,

І значить, мені можна допомогти!

Неважливо, один чи з кимось, —

Щодня, потроху, рухаюся до світу!

Приспів:

Що живе всередині.

Мені хочеться, щоб у цьому

MP3 було щось трохи більше, ніж мода.

Хочу, щоб цей звук вимірювався в кількості.

Піднятих рук - це почуття і є свобода!