Громче, чем гроза - Loc-Dog

Забирай моё сердце себе,

И ничего не нужно взамен!

Без тебя бродил по пустой земле,

Потом всё изменилось в один момент!

Забирай моё сердце себе,

И ничего не нужно мне знать!

Без тебя скользил по седой зиме,

С тобой полетел выше космоса!

Видишь, тает снег а под ним - цветы,

Будто мы падаем с огромной высоты;

Под нами облаков смята белая постель, но

Не спеши уснуть, я хочу ещё лететь!

Это больше, чем я сам;

выше моих сил -

Это ранняя весна после ядерной зимы!

По спине бежит мороз – в мире мы одни;

Всё, что хочешь – не вопрос, это есть у нас самих!

Так что просто загляни в знакомые глаза.

Как же я люблю делать то, что нам нельзя.

И я с тобой схожу с ума, хотя давно уже сошёл,

Но заново сходить с ума так хорошо!

Это всё, что я искал – больше не прошу;

Всё, чем я дышал и без чего я не дышу.

Всё, чем я живу, без чего мне жизни нет;

Это, просыпаясь, говорит тебе "Привет!"

Забирай моё сердце себе,

И ничего не нужно взамен!

Без тебя бродил по пустой земле,

Потом всё изменилось в один момент!

Забирай моё сердце себе,

И ничего не нужно мне знать!

Без тебя скользил по седой зиме,

С тобой полетел выше космоса!

Слышу звонкий смех, твоё милое лицо -

Будто бы мы в комнате, в которой нет часов;

За шторами бежит торопливая Москва,

Но я тебя сегодня у неё опять украл.

И мы громче, чем гроза;

ближе, чем рассвет;

Чище, чем роса на нескошенной траве!

Будто токовый разряд по сплетенным проводам

Или солнце, улыбнувшееся пыльным городам.

И я, снова заглянул в знакомые глаза -

С ними никогда мне не нажать на тормоза.

Я с ними до конца, но будто заново смотрю -

И всё, что у меня осталось - я тебе дарю!

Это всё уже твоё, даже и не спорь;

Это то, что до краев - без чего совсем пустой;

То, чем я горю, без чего мне нет огня -

Лучшее, что было в этой жизни у меня!

Забирай моё сердце себе,

И ничего не нужно взамен!

Я без тебя бродил по пустой земле,

Потом всё изменилось в один момент!

Забирай моё сердце себе,

И ничего не нужно мне знать!

Без тебя скользил по седой зиме,

С тобой полетел выше космоса!

С тобой полетел выше космоса!

Выше космоса!

Я с тобой полетел выше космоса!

Забирай моє серце собі,

І нічого не потрібно натомість!

Без тебе тинявся порожньою землею,

Потім все змінилося раптово!

Забирай моє серце собі,

І нічого не треба мені знати!

Без тебе ковзав по сивій зимі,

З тобою полетів вище за космос!

Бачиш, тане сніг, а під ним - квіти,

Наче ми падаємо з великої висоти;

Під нами хмар зім'ята біла постіль, але

Не поспішай заснути, я хочу ще летіти!

Це більше, ніж я;

вище моїх сил -

Це рання весна після ядерної зими!

По спині біжить мороз – у світі ми самі;

Все, що хочеш - не питання, це є у нас самих!

Тож просто зазирни у знайомі очі.

Як я люблю робити те, що нам не можна.

І я з тобою божеволію, хоча давно вже збожеволів,

Але заново божеволіти так добре!

Це все, що я шукав – більше не прошу;

Все, чим я дихав і без чого не дихаю.

Все, що я живу, без чого мені життя немає;

Це, прокидаючись, каже тобі "Привіт!"

Забирай моє серце собі,

І нічого не потрібно натомість!

Без тебе тинявся порожньою землею,

Потім все змінилося раптово!

Забирай моє серце собі,

І нічого не треба мені знати!

Без тебе ковзав по сивій зимі,

З тобою полетів вище за космос!

Чую дзвінкий сміх, твоє миле обличчя -

Ніби ми в кімнаті, де немає годин;

За шторами біжить кваплива Москва,

Але я тебе сьогодні в неї знову вкрав.

І ми голосніше, ніж гроза;

ближче, ніж світанок;

Чистіший, ніж роса на нескошеній траві!

Неначе струмовий розряд по сплетених дротах

Або сонце, що посміхнулося курним містам.

І я знову заглянув у знайомі очі.

З ними ніколи мені не натиснути на гальма.

Я з ними до кінця, але ніби знову дивлюся -

І все, що в мене залишилося – я тобі дарую!

Це все вже твоє, навіть не сперечайся;

Це те, що до країв – без чого зовсім порожній;

Те, чим я горю, без чого мені немає вогню

Найкраще, що було в цьому житті в мене!

Забирай моє серце собі,

І нічого не потрібно натомість!

Я без тебе тинявся порожньою землею,

Потім все змінилося раптово!

Забирай моє серце собі,

І нічого не треба мені знати!

Без тебе ковзав по сивій зимі,

З тобою полетів вище за космос!

З тобою полетів вище за космос!

Вище за космос!

Я з тобою полетів вище за космос!