Стреляй - Loc-Dog

Брат, скажи мне, много ли стоят наши жизни?

Трудные времена ломают самых сильных.

Все, что от них остается — громкие слова.

Дым сигаретный вьется и кружится голова.

По утру родной район встречает нас привычной пылью.

Какими маленькими мы с тобой когда-то были.

Не ожидая в рукопожатии подвох,

Теперь, грязные деньги тут многим заменили Бога.

Спросишь: «Устал немного?»

Я скажу: «Не, это все постановы, то, что они делают.

Бред!

Смотри, шуты рисуют себе псевдосвободу.

Вьются чертовской свитой на беде простого народа.

У них улыбки друзей, у них глаза настоящие;

Мастерство виртуозное и рассказы блестящие.

Они будут тянуть тебя в свою мерзкую картель,

Но я все еще верю, у нас с тобой другая цель.»

Припев:

А если нет, тогда стреляй в меня.

Не надо слов, я жить так не готов.

Если ты готов, тогда стреляй!

Забудь, не объясняй, зачем стрелял в меня.

Брат, бывает, вроде трезвы, но прибивает.

До бесконечности кадры прошлого перебираю.

Хмурая душа просит боль приглушить,

Тогда загляни в глаза мои, будем еще мы жить.

Знай, пускай у них там декорация и все искрится.

Каждая пешка, будто важная единица.

Каждая с*чка, как тигрица;

и каждый беспринципный,

По-возможности продумав все, пойдет на принцип.

Их мир бумажный, там души не ищи.

Они же нищие, жалко их, только поздно лечить.

Смотри, врачи хватаются за голову молча,

Как и за нас, когда сжигали свою молодость волчью.

У них стальные клыки, хотя глаза настоящие,

Но всему вопреки они станут бояться.

И когда мы теряемся окончательно во тьме —

Посмотри повнимательнее, там, за окнами, рассвет.

Припев:

А если нет, тогда стреляй в меня.

Не надо слов, я жить так не готов.

Если ты готов, тогда стреляй!

Забудь, не объясняй, зачем стрелял в меня.

А если нет, тогда стреляй в меня.

Не надо слов, я жить так не готов.

Если ты готов, тогда стреляй!

Забудь, не объясняй, зачем стрелял в меня.

Брате, скажи мені, чи багато стоять наші життя?

Важкі часи ламають найсильніших.

Все, що від них залишається — гучні слова.

Дим сигаретний в'ється і крутиться голова.

Вранці рідний район зустрічає нас звичним пилом.

Якими маленькими ми з тобою колись були.

Не чекаючи в рукопотисканні каверзи,

Тепер брудні гроші тут багатьом замінили Бога.

Запитаєш: «Стомився трохи?»

Я скажу: «Ні, це все постанови, те, що вони роблять.

Маячня!

Дивись, блазні малюють собі псевдосвободу.

В'ються чортівським почетом на біді простого народу.

У них усмішки друзів, у них очі справжні;

Майстерність віртуозна і розповіді блискучі.

Вони будуть тягнути тебе в свою мерзенну картель,

Але я все ще вірю, у нас з тобою інша мета.»

Приспів:

А якщо ні, тоді стріляй у мене.

Не треба слів, я жити так не готовий.

Якщо ти готовий, тоді стріляй!

Забудь, не поясни, навіщо стріляв у мене.

Брат, буває, наче твереза, але прибиває.

До нескінченності кадри минулого перебираю.

Похмура душа просить біль приглушити,

Тоді зазирни в очі мої, ще ми будемо жити.

Знай, нехай у них там декорація і все іскриться.

Кожен пішак, наче важлива одиниця.

Кожна с*чка, як тигриця;

і кожний безпринципний,

По можливості продумавши все, піде на принцип.

Їхній світ паперовий, там душі не шукай.

Вони жебраки, шкода їх, тільки пізно лікувати.

Дивись, лікарі хапаються за голову мовчки,

Як і за нас, коли спалювали свою молодість вовчю.

У них сталеві ікла, хоча очі справжні,

Але в усьому всупереч вони боятимуться.

І коли ми губимося остаточно у тьмі —

Подивись уважніше, там, за вікнами, світанок.

Приспів:

А якщо ні, тоді стріляй у мене.

Не треба слів, я жити так не готовий.

Якщо ти готовий, тоді стріляй!

Забудь, не поясни, навіщо стріляв у мене.

А якщо ні, тоді стріляй у мене.

Не треба слів, я жити так не готовий.

Якщо ти готовий, тоді стріляй!

Забудь, не поясни, навіщо стріляв у мене.