Снимки - Loc-Dog

Я не бросаю бомб

Я аккуратно говорю слова за тех, кто

Уже не скажет их сам за себя

Дома ссутулились, дворики замолчали

Я пройду по этим улочкам, помня все их печали

Иногда во сне мне слышится их звонкий смех

У нас нету мобильных телефонов, и районный сленг

Нами легко перенимается от старших

После заката между высоток гулять страшно, но весело

За базар о чём не знает превращается лицо лоха в кровавое месиво

Хватай девочек в охапку и тащи на салон

Местным погонам пятихатку — всё остынет само

Уголовный закон рушит судьбы только в кино пока что

Голос родной меня позовёт меня:

«Саша, с этими придурками тебе точно несдобровать.»

Я ещё не знаю, что буду по ним скучать

Счастье не знает поисков смысла,

Но недельный запас кончается слишком быстро

Набери ещё кого-нибудь, иначе я тебя убью

Мне холодно в Аду и горячо в Раю, а

Люди воруют мои минуты

Я любил их, почему среди них мне так неуютно?

И я глядя в зеркало, понял, душою больше не кривя

Мы эту эйфорию воровали сами у себя

Снимки, фотографии, где мы все вместе

Там, я ищу себя, как будто в детстве

Ничего не повторяя, чистоты

Посмотри в мои глаза, я выбираю как и ты

Жить дальше

Или затеряться в ностальгии

Люди — я смотрю на них — они другие

Не такие, как я себе представлял

Я прощаю их, от этого вращается Земля

Чем заполнить эти пустоты?

Я в метро, зажатый роботами, чувствую свободу

И дарю её таким же как и я и становлюсь сильней

Пытаясь отыскать в скоплении теней

Свет

Может, завтра одним мигом

Буду выброшен на сушу, как бессловесная рыба

Тосковать по океану, что собой я раньше наполнял,

Но он уже не сможет напоить меня

Нет — значит время двигаться дальше

Говорят, в нас не осталось огня.

Мы рисуем пеплом и

Чтобы это понять, сперва ускорься до моей езды

Тебе придётся выучить другой язык

Скинув, как палево, груз прошлого

Преодолевая соблазны тонуть в роскоши

За внешним так обидно потерять всё, что горит внутри

Я говорю про это где-то там же, где и ты, смотри:

Снимки, фотографии, где мы все вместе

Там, я ищу себя, как будто в детстве

Ничего не повторяя, чистоты

Посмотри в мои глаза, я выбираю как и ты

Жить дальше

Или затеряться в ностальгии

Люди — я смотрю на них — они другие

Не такие, как я себе представлял

Я прощаю их, от этого вращается Земля

Я не кидаю бомб

Я обережно говорю слова за тих, хто

Вже не скаже їх сам за себе.

Будинки стулилися, дворики замовкли

Я пройду цими вуличками, пам'ятаючи всі їх печали

Іноді у сні мені чується їхній дзвінкий сміх

У нас немає мобільних телефонів, і районний сленг

Нами легко переймається від старших

Після заходу сонця між висоток гуляти страшно, але весело

За базар про чого не знає перетворюється обличчя лоха на кроваве місиво

Хапай дівчаток в оберемок і тягни на салон

Місцевим погонам п'ятихатку - все охолоне само

Кримінальний закон руйнує долі тільки в кіно поки що

Голос рідний мене покличе мене:

«Саша, з цими недоумками тобі точно незлагодити.»

Я ще не знаю, що буду за ними нудьгувати

Щастя не знає пошуків сенсу,

Але тижневий запас закінчується надто швидко

Набери ще когось, інакше я тебе вб'ю

Мені холодно в Аду і гаряче в Раю, а

Люди крадуть мої хвилини

Я любив їх, чому серед них мені так незатишно?

І я дивлячись у дзеркало, зрозумів, душею більше не кривя

Ми цю ейфорію крали самі у себе.

Знімки, фотографії, де ми всі разом

Там, я шукаю себе, ніби в дитинстві

Нічого не повторюючи, чистоти

Подивися в мої очі, я вибираю як і ти

Жити далі

Або загубитися в ностальгії

Люди — я дивлюся на ніх — вони інші

Не такі, як я собі представляв

Я прощаю їх, від цього обертається Земля

Чим заповнити ці порожнечі?

Я в метро, ​​затиснутий роботами, відчуваю свободу

І дарю її таким ж як і я і становлюся сильнішим

Намагаючись відшукати в скупченні тіней

Світло

Може, завтра однією миттю

Буду викинуто на сушу, як безсловесна риба

Тужити за океаном, що собою я раніше наповнював,

Але він вже не зможе напоїти мене

Ні — значить час рухатися далі

Кажуть, у нас не залишилося вогню.

Ми малюємо попелом і

Щоб це зрозуміти, спершу прискорись до моєї їзди

Тобі доведеться вивчити іншу мову

Скинувши, як палево, тягар минулого

Подолаючи спокуси тонути в розкоші

За зовнішнім так прикро втратити все, що горить усередині

Я говорю про це десь там ж, де і ти, дивись:

Знімки, фотографії, де ми всі разом

Там, я шукаю себе, ніби в дитинстві

Нічого не повторюючи, чистоти

Подивися в мої очі, я вибираю як і ти

Жити далі

Або загубитися в ностальгії

Люди — я дивлюся на ніх — вони інші

Не такі, як я собі представляв

Я прощаю їх, від цього обертається Земля