Меня прости - Loc-Dog

Сегодня мир уже не как вчера.

Хотя казалось бы — все то же небо, те же звезды…

Такие же летние вечера.

Также не хочется в них быть серьезным, поем и шутим.

Порой звоню тебе, зову сюда.

Мне говорят, что абонент временно недоступен.

Я переспрашиваю: «Сколько времени нам ждать?»

Там тишина.

Наверное, оператор тупит.

Ты заезжай, мы тут на студии,

И также закуражим, как в 2008. Я помню.

Со мной все также все родные люди.

Три друга.

Около пары тысяч, так, знакомых.

Сегодня мир уже не как вчера,

В нем не хватает твоей теплой дружеской улыбки.

Этой весной тебя не стало в нем.

Зачем так поздно признаем мы все свои ошибки?

Припев:

, теперь могу тебе отдать лишь память.

И тот букет, что нес тебе — я на твою могилу положу цветами.

Меня прости, как наши жизни пролетают быстро.

Просто наберите номера своих близких.

Не забывайте с кем вам по пути!

Я сегодня вспоминаю нашу злую жизнь,

И как мы в ней пытались остаться добрыми людьми с открытыми глазами.

Так жаль, но в нас осталось меньше чувств,

Мы повзрослели.

Лучше опущу детали.

Знаешь, мне кажется, время — вода.

Мне сюда нечего даже добавить.

Просто держи мою руку вот так!

Здесь осталась от многих одна больная память

От тех, кто сдался или навсегда уехал.

Прости, я стал довольно сложным человеком.

За эти годы стал другим, злым.

Хотя порой прячу скупые мужские слезы.

Сегодня мир уже не как вчера.

Но я смеюсь и знаю — ты со мной смеешься.

Желаю мирно и спокойно спать.

И помни, все мы обязательно сюда вернемся.

Припев:

Меня прости, теперь могу тебе отдать лишь память.

И тот букет, что нес тебе — я на твою могилу положу цветами.

Меня прости, как наши жизни пролетают быстро.

Просто наберите номера своих близких.

Не забывайте с кем вам по пути!

Меня прости, теперь могу тебе отдать лишь память.

И тот букет, что нес тебе — я на твою могилу положу цветами.

Меня прости, как наши жизни пролетают быстро.

Просто наберите номера своих близких.

Не забывайте с кем вам по пути!

Сьогодні світ уже не як учора.

Хоча здавалося би — все те небо, ті ж зірки…

Такі літні вечори.

Також не хочеться бути серйозним, співом і жартом.

Часом дзвоню тобі, кличу сюди.

Мені кажуть, що абонент тимчасово недоступний.

Я перепитую: «Скільки часу нам чекати?»

Там тиша.

Напевно, оператор тупить.

Ти заїжджай, ми тут на студії,

І також закуражимо, як у 2008. Я пам'ятаю.

Зі мною все також усі рідні люди.

Три друга.

Близько кількох тисяч, так, знайомих.

Сьогодні світ уже не як учора,

В ньому не вистачає твоєї теплої дружньої посмішки.

Цієї весни тебе не стало в ньому.

Навіщо так пізно визнаємо ми всі свої помилки?

Приспів:

Тепер можу тобі віддати лише пам'ять.

І той букет, що ніс тобі — я на твою могилу покладу квітами.

Мене вибач, як наші життя пролітають швидко.

Просто наберіть номери своїх близьких.

Не забувайте з ким вам по дорозі!

Я сьогодні згадую наше зле життя,

І як ми в ній намагалися залишитися добрими людьми з відкритими очима.

Так шкода, але в нас залишилося менше почуттів,

Ми подорослішали.

Краще опущу деталі.

Знаєш, мені здається, час — вода.

Мені нічого навіть додати.

Просто тримай мою руку так!

Тут залишилася від багатьох одна хвора пам'ять

Від тих, хто здався чи назавжди поїхав.

Вибач, я став досить складною людиною.

За ці роки став іншим, злим.

Хоча часом ховаю скупі чоловічі сльози.

Сьогодні світ уже не як учора.

Але я сміюсь і знаю — ти зі мною смієшся.

Бажаю мирно і спокійно спати.

І пам'ятай, всі ми обов'язково сюди повернемося.

Приспів:

Мене вибач, тепер можу тобі віддати лише пам'ять.

І той букет, що ніс тобі — я на твою могилу покладу квітами.

Мене вибач, як наші життя пролітають швидко.

Просто наберіть номери своїх близьких.

Не забувайте з ким вам по дорозі!

Мене вибач, тепер можу тобі віддати лише пам'ять.

І той букет, що ніс тобі — я на твою могилу покладу квітами.

Мене вибач, як наші життя пролітають швидко.

Просто наберіть номери своїх близьких.

Не забувайте з ким вам по дорозі!