Чистота - Loc-Dog

Чистота в объеме океана,

В формат альбомного листа,

В поездах, в облаках,

В приобретенных навыках не носит на руках тоска,

От запаха весеннего цветка и вкуса воздуха я буду пьяным,

Упав с небесного моста, устав искать глаза

Поднявшиеся в проплывающих стадах, как странно,

Всё разворачивать под стать признаний большинства,

Не превышай со мною ценности бумажек,

Ведь мы можем подурачится, больше не заморачиваться,

В чистом поле громко закричать, такая простота…

Да-да-да-да, что-то значат все слова как правило,

На белой клавише есть чёрная всегда,

Нажимай, пусть танцуют города,

Пусть атомами вода размывает холодные берега, рыдай,

Если заставит тебя счастье,

Белый флаг у нашего фрегата не значит, что мы сдались от части,

Мы просто счастливы любя,

Поймали на часиках долю между секундами где заря, бря…

Всё остальное по случайности выдала суета,

В которой значимо только, что ты чиста как и я…

Бежим и держим нос по ветру,

Вокруг нападало снега, но мы согреемся значимостью момента,

Будем добрее, чтобы лето подарило нам краски оперения,

Солнечная страна, гуляй,

Руки ближе к свету, чистого неба пополам,

Отдавая себя только лишь окрепнем,

Мне даже нравится этот ненужный хлам,

Параплан моих мыслей отсюда меняет вектор.

Чистота в улыбках мимо прохожих,

В неутомимо похожих на пантомиму ухоженных и тревожных,

В изолированных, общих, кодированных и бросивших,

Уклончиво ответивших, любящих и безбожных,

Болью обесточенных, радостью ублажённых,

Между строчек по бессрочному принципу обнажённых,

Заражённых одиночеством, с дрожью в ногах застенчивым,

Ушедших непонятно зачем и куда весельчакам,

Весело давай будет,

По новой разбудит даль, радар не замечает приближенья истребителя,

Не нас ли ты собрался истреблять, камрад,

Мы были истребленными не раз, мы это видели…

Ты можешь разворачивать, петлями класс показывать, умение утрачивать бомбы

бросать на базу встать,

И присоединяться к нашему чистому танцу,

Чистая музыка учит тебя плясать…

Чистота в обсягу океану,

Формат альбомного листа,

У поїздах, в хмарах,

У набутих навичках не носить на руках туга,

Від запаху весняної квітки і смаку повітря я буду п'яним,

Впавши з небесного мосту, втомившись шукати очі

Які дивно, що піднялися в пропливаючих стадах,

Все розгортати відповідно визнань більшості,

Не перевищуй зі мною цінності папірців,

Адже ми можемо подуріти, більше не морочитися,

У чистому полі голосно закричати, така простота…

Так-так-так, щось означають усі слова як правило,

На білій клавіші є чорна завжди,

Натискай, нехай танцюють міста,

Нехай атомами вода розмиває холодні береги, ридай,

Якщо змусить тебе щастя,

Білий прапор у нашого фрегата не означає, що ми здалися від частини,

Ми просто щасливі люблячи,

Спіймали на годиннику частку між секундами де зоря, бря…

Все інше з випадковості видала метушня,

У якій значуще тільки, що ти чиста як і я…

Біжимо і тримаємо ніс за вітром,

Навколо нападало снігу, але|ми|зігріємося значимістю моменту,

Будемо добрішим, щоб літо подарувало нам фарби оперення,

Сонячна країна, гуляй,

Руки ближче до світла, чистого неба навпіл,

Віддаючи себе тільки зміцніти,

Мені навіть подобається цей непотрібний мотлох,

Параплан моїх думок змінює вектор.

Чистота в посмішках повз перехожих,

У невтомно схожих на пантоміму доглянутих і тривожних,

Ізольованих, загальних, кодованих і тих, що залишили,

Ухильно відповіли, люблячих і безбожних,

Болю знеструмлених, радістю задоволених,

Між рядків за безстроковим принципом оголених,

Заражених самотністю, з тремтінням у ногах сором'язливим,

Тих, хто пішов незрозуміло навіщо і куди веселунам,

Весело давай буде,

По новий розбудить далечінь, радар не помічає наближення винищувача,

Не нас ли ти збирався винищувати, камрад,

Ми були винищеними не раз, ми бачили...

Ти можеш розвертати, петлями клас показувати, вміння втрачати бомби

кидати на базу встати,

І приєднуватися до нашого чистого танцю,

Чиста музика вчить тебе танцювати.