В урбане - Лион

Припев:

Я вижу дым брат, повсюду трубы машин,

Как закружила нас в урбане жизнь.

Нужно спешить, но мы тупо лежим,

Хочешь успеть врубай турборежим.

Я вижу дым брат, повсюду трубы машин,

Как закружила нас в урбане жизнь.

Нужно спешить, но мы тупо лежим,

Хочешь успеть врубай турборежим.

Улицы дышат музыкой, я слышу их пульс,

В обменниках все как обычно, заниженный курс.

Я нашел свою нишу, отдушину грусть,

Дисс игра для детишек, напишет и пусть.

Вас палят также как платы кротким замыканьем,

Витрины полны сигарет, коробки с привыканьем.

Уставы каменного леса и тонны инструкций,

Кварталы, этажи железобетонных конструкций.

Там где тусуют, в подъездах где дуют и трутся,

Пацаны с улиц на розовый тон не ведутся.

Эти витрины не обдурят и темы не тулят,

Пока вы там делали демо, мы делали пули.

Все эти группы однодневки потом пропадут,

Давай ты же не девка, выжимай катапульт.

Перематывай жизнь, нажимай, как на пульт,

Суть свою не забудь, не превращай это в культ.

Я тут карабкаюсь среди асфальта, стираю лапы,

А ты себе сиди на сайтах, по диалапу.

Я дарю эту капу всем городам и районам,

Киева, Харькова, Питера, Москвы и твоего ман.

Припев:

Я вижу дым брат, повсюду трубы машин,

Как закружила нас в урбане жизнь.

Нужно спешить, но мы тупо лежим,

Хочешь успеть врубай турборежим.

Я вижу дым брат, повсюду трубы машин,

Как закружила нас в урбане жизнь.

Нужно спешить, но мы тупо лежим,

Хочешь успеть врубай турборежим.

Город ветров кутает тело в холодный бетон,

Он обвивает нашу жизнь как голодный питон.

Огромный кинг-конг, мы каждый день как настольный пинг-понг,

Запомни пин-код или забудь про законы замков.

Нормальный прикол лететь высоко,

Осталось лишь сделать за год, у злых языков не хватит мозгов.

Летс гоу брачооо, лица не прячем в масках,

В Москоу бываем чаще, чем предки на даче.

Крепкий черный, тачки, на зачетных катках,

Первые три передачи чтобы взмыть в облака.

… плюс огромный экран.

Ленинсккий, Дачный, Стачек, не зеленых прудах.

Храмы на холмах, граммы на руках снова,

Можешь не вникать, если вдруг не в кайф город.

Питер и Москва, Киев и сюда хором,

Двигаем хип-хап дружба на века вора.

Припев:

Я вижу дым брат, повсюду трубы машин,

Как закружила нас в урбане жизнь.

Нужно спешить, но мы тупо лежим,

Хочешь успеть врубай турборежим.

Я вижу дым брат, повсюду трубы машин,

Как закружила нас в урбане жизнь.

Нужно спешить, но мы тупо лежим,

Хочешь успеть врубай турборежим.

Город ярких контрастов, споры, ярости, трассы,

Я человек, не верю предъявите паспорт.

В лабиринтах станций, снова грязные танцы,

Метро-родео, офигели бы даже испанцы.

Раста … ман, из плеера ритмы Боб Марли.

Пальцы скользят, по дереву грифа гитары.

Рифмы, очерки дней, во все края круглого шара,

Летят быстрей чем тысячи крупных корсаров.

Город-котел, где люди варятся словно креветки.

Город-пауц плетет паутину звонкой монетой.

Стороны света отделяют рисунок от тьмы,

Города слепок слеп, ему не купить наши сны.

Людские … слова стекают как острые плети.

Любившие рубль сперва, долларом пойманы в сети,

Но не успеть им заграбастать наследие раста.

Деревья обнялись, как старые друзья,

Над ними во все стороны кочуют облака.

Белее молока, город холодный великан,

Но даже в декабре нам дарит солнце Джа, Джа, Джа.

Приспів:

Я бачу дим брат, всюди труби машин,

Як закружляло нас в урбані життя.

Потрібно поспішати, але|ми|тупо лежимо,

Хочеш встигнути врубай турборежим.

Я бачу дим брат, всюди труби машин,

Як закружляло нас в урбані життя.

Потрібно поспішати, але|ми|тупо лежимо,

Хочеш встигнути врубай турборежим.

Вулиці дихають музикою, я чую їх пульс,

В обмінниках все як завжди, занижений курс.

Я знайшов свою нішу, віддушину смуток,

Дис гра для дітей, напише і нехай.

Вас палять також як плати лагідним замиканням,

Вітрини сповнені сигарет, коробки з звиканням.

Статути кам'яного лісу та тонни інструкцій,

Квартали, поверхи залізобетонних конструкцій.

Там де тусують, у під'їздах де дмуть і труться,

Пацани з вулиць на рожевий тон не ведуться.

Ці вітрини не обдурять і теми не тулять,

Поки ви там робили демо, ми робили кулі.

Всі ці групи одноденки потім пропадуть,

Давай ти не дівка, вичавлюй катапульт.

Перемотуй життя, натискай, як на пульт,

Суть свою не забудь, не перетворюй це на культ.

Я тут дереться серед асфальту, праю лапи,

А ти себе сиди на сайтах, по діалапу.

Я дарую цю капу всім містам і районам,

Києва, Харкова, Пітера, Москви та твого ман.

Приспів:

Я бачу дим брат, всюди труби машин,

Як закружляло нас в урбані життя.

Потрібно поспішати, але|ми|тупо лежимо,

Хочеш встигнути врубай турборежим.

Я бачу дим брат, всюди труби машин,

Як закружляло нас в урбані життя.

Потрібно поспішати, але|ми|тупо лежимо,

Хочеш встигнути врубай турборежим.

Місто вітрів кутає тіло в холодний бетон,

Він обвиває наше життя як голодний пітон.

Величезний кінг-конг, ми щодня як настільний пінг-понг,

Запам'ятай пін-код або забудь про закони замків.

Нормальний прикол летіти високо,

Залишилося лише зробити за рік, у злих мов не вистачить мізків.

Летс гоу брачооо, особи не ховаємо в масках,

У Москоу буваємо частіше, ніж предки на дачі.

Міцний чорний, тачки, на залікових катках,

Перші три передачі щоб зняти в хмари.

…Плюс величезний екран.

Ленінський, Дачний, Страйків, незелених ставках.

Храми на пагорбах, грами на руках знову,

Можеш не вникати, якщо раптом не в кайф місто.

Пітер і Москва, Київ і сюди хором,

Рухаємо хіп-хап дружба на віку злодія.

Приспів:

Я бачу дим брат, всюди труби машин,

Як закружляло нас в урбані життя.

Потрібно поспішати, але|ми|тупо лежимо,

Хочеш встигнути врубай турборежим.

Я бачу дим брат, всюди труби машин,

Як закружляло нас в урбані життя.

Потрібно поспішати, але|ми|тупо лежимо,

Хочеш встигнути врубай турборежим.

Місто яскравих контрастів, суперечки, люті, траси,

Я людина, не вірю пред'явіть паспорт.

У лабіринтах станцій, знову брудні танці,

Метро-родео, офігелі, навіть іспанці.

Раста… ман, із плеєра ритми Боб Марлі.

Пальці ковзають, по дереву грифа гітари.

Рифми, нариси днів, усі краї круглої кулі,

Летять швидше ніж тисячі великих корсарів.

Місто-котел, де люди варяться наче креветки.

Місто-павук плете павутиння дзвінкою монетою.

Сторони світла відокремлюють малюнок від темряви,

Міста зліпок сліпий, йому не купити наші сни.

Людські … слова стікають як гострі батоги.

Любили рубль спершу, доларом спіймані в мережі,

Але не встигнути їм заробити спадщину росту.

Дерева обійнялися, як старі друзі,

Над ними на всі боки кочують хмари.

Біліше молока, місто холодний велетень,

Але навіть у грудні нам дарує сонце Джа, Джа, Джа.