Мой город - Лион

Припев:

Мой город спит, пока я пишу, мой город спит, еле слышен шум.

Мой город.

Мой город.

Мой город спит, пока я пишу, мой город спит, еле слышен шум.

Мой город.

Мой город.

Трамваи из депо выползают по рельсам, теперь я в этом городе бываю лишь

проездом.

Столица дурманит, но остался трезвым, от души ребята, салют всем местным.

Совсем недалеко, в трех минутах от дома моя 44-ая средняя школа.

Не было облома собрать всех с района, играем двор на двор в пять на стадионе.

В этом городе я родился и вырос, ты знаешь мои тайны, если что прости нас.

Шмотки на вырост, даже не мечтали, героев труда, Сэконд Хэнд из Италии.

На третьем живет СВО в пятнадцатой квартире, привет Марине, дяде Игорю и тете

Ире.

Простые рабочие, хорошие люди, мажоры, студенты, юристы — разные судьбы.

Старые маршруты вспомнить интересно, от Одесской и прямо до Советской.

Куча фабрик, заводов сплошь и рядом: завод Малышева, ХТЗ, Турбоатом.

Харьков рэпа сити, ин да хаус, рэп обойма, столица рэпа может спать спокойно.

Разошлись с тобой мы как корабли в море, о тебе истории вперемешку с болью.

Припев:

Мой город спит, пока я пишу, мой город спит, еле слышен шум.

Мой город.

Мой город.

Мой город спит, пока я пишу, мой город спит, еле слышен шум.

Мой город.

Мой город.

Знаешь, ты никогда не угадаешь, где-то ты найдешь, где-то потеряешь.

Я твоего театра зритель, Харьков — ты мой учитель, мой город — ты все знаешь,

ты все видел.

У всех свои заботы.

У простого народа, мой папа встает в пять утра на работу.

Минут так тридцать пешком до завода, тридцать лет от понедельника до субботы.

Не скинуть усталотсь даже самую малость, эта грязь и пыль въелась и впиталась.

Серый город, улицы, разбитые дороги, мое признание — я тебе обязан многим.

Этот мир вокруг изменился резко, совсем не тот, что дарило детство.

Мои ровесники, те, кто нас покинул: Караваецев Андрюха, покойся с миром.

Родичкин Серега слишком рано ушел, помню на этаже наше брейк шоу.

Тогда казался мир таким огромным, мои воспоминания смывают волны.

Припев:

Мой город спит, пока я пишу, мой город спит, еле слышен шум.

Мой город.

Мой город.

Мой город спит, пока я пишу, мой город спит, еле слышен шум.

Мой город.

Мой город.

Птицы вольные, они в небе просто, а там, где дорога задавала мне вопросы.

Поверь, тебя бросить было не просто, Киев, Харьков мой перекресток.

Извини за то, что мне стало тесно, но я тот же парень с первого подъезда.

Я не менял родной город, менял место, но я хотел писать стихи, а не тексты.

Наизусть знаю все твои аккорды, я из Харькова — повторяю гордо.

Наброски текста скину из ворда, снова решаю городские кроссворды.

Пацаны по спорту, также как и было, первая столица скажи, что не забыла.

Для меня будет лучшим подарком, я люблю тебя мой город Харьков.

Припев:

Мой город спит, пока я пишу, мой город спит, еле слышен шум.

Мой город.

Мой город.

Мой город спит, пока я пишу, мой город спит, еле слышен шум.

Мой город.

Мой город.

Приспів:

Моє місто спить, поки я пишу, моє місто спить, ледве чутний шум.

Моє місто.

Моє місто.

Моє місто спить, поки я пишу, моє місто спить, ледве чутний шум.

Моє місто.

Моє місто.

Трамваї з депо виповзають по рейках, тепер я в цьому місті буваю лише

проїздом.

Столиця дурманить, але залишився тверезим, від душі хлопці, салют усім місцевим.

Зовсім недалеко, в трьох хвилинах від будинку моя 44-а середня школа.

Не було облома зібрати всіх з району, граємо двір на двір у п'ять на стадіоні.

В цьому місті я народився і виріс, ти знаєш мої таємниці, якщо що прости нас.

Шмотки на виріст, навіть не мріяли, героїв праці, Секонд Хенд з Італії.

На третьому живе СВО у п'ятнадцятій квартирі, привіт Марині, дядьку Ігореві та тітці

Ірі.

Прості робітники, добрі люди, мажори, студенти, юристи — різні долі.

Старі маршрути згадати цікаво, від Одеської та прямо до Радянської.

Купа фабрик, заводів часто і поруч: завод Малишева, ХТЗ, Турбоатом.

Харків репа сіті, ін хаус, реп обойма, столиця репа може спати спокійно.

Розійшлися з тобою ми як кораблі в море, про тебе історії впереміш з боллю.

Приспів:

Моє місто спить, поки я пишу, моє місто спить, ледве чутний шум.

Моє місто.

Моє місто.

Моє місто спить, поки я пишу, моє місто спить, ледве чутний шум.

Моє місто.

Моє місто.

Знаєш, ти ніколи не вгадаєш, десь ти знайдеш, десь втратиш.

Я твого театру глядач, Харків — ти мій учитель, моє місто — ти все знаєш,

ти все бачив.

Усі мають свої турботи.

У простого народу, мій тато встає о п'ятій ранку на роботу.

Хвилин так тридцять пішки до заводу, тридцять років від понеділка до суботи.

Не скинути втому навіть зовсім небагато, цей бруд і пил в'ївся і ввібрався.

Сіре місто, вулиці, розбиті дороги, моє визнання — я тебе зобов'язаний багатьом.

Цей світ навколо змінився різко, зовсім не той, що дарувало дитинство.

Мої ровесники, ті, хто нас покинув: Караваєцев Андрюха, спочивай зі світом.

Родічкін Серьога надто рано пішов, пам'ятаю на поверхівці наше брейк шоу.

Тоді світ здавався таким величезним, мої спогади змивають хвилі.

Приспів:

Моє місто спить, поки я пишу, моє місто спить, ледве чутний шум.

Моє місто.

Моє місто.

Моє місто спить, поки я пишу, моє місто спить, ледве чутний шум.

Моє місто.

Моє місто.

Птахи вільні, вони в небі просто, а там, де дорога ставила мені запитання.

Повір, тебе кинути було непросто, Київ, Харків моє перехрестя.

Вибач за те, що мені стало тісно, ​​але я той самий хлопець з першого під'їзду.

Я не змінював рідне місто, міняв місце, але хотів писати вірші, а не тексти.

Напам'ять знаю всі твої акорди, я з Харкова — повторюю гордо.

Начерки тексту скину з ворда, знову вирішую міські кросворди.

Пацани зі спорту, як і було, перша столиця скажи, що не забула.

Для мене буде найкращим подарунком, я люблю тебе моє місто Харків.

Приспів:

Моє місто спить, поки я пишу, моє місто спить, ледве чутний шум.

Моє місто.

Моє місто.

Моє місто спить, поки я пишу, моє місто спить, ледве чутний шум.

Моє місто.

Моє місто.